«Це місце, де ми стоїмо, – історичне для Сумщини. Бо саме тут увіковічено пам’ять Героїв. За ці шість років не стихла біль втрати. Ми всі згадуємо сумний для нашого краю день і мріємо лише про одне: щоб якнайшвидше завершилася війна і всі військові повернулися живими та неушкодженими», – з такими словами звернувся до присутніх голова Сумської обласної ради Володимир Токар під час вшанування загиблих військовослужбовців 27-ої Сумської реактивної артилерійської бригади.
Сьогодні, 03 вересня 2020 року, виповнюється шоста річниця, як Сумщина втратила 17 захисників.
Вони загинули в результаті ракетного обстрілу з території Російської Федерації 3 вересня 2014 року в районі населеного пункту Перемога Луганської області від ворожих «Смерчів».
Біля «Дзвону скорботи» зібралися рідні та близькі полеглих, керівники області та міста, військовослужбовці та громадськість.
Військові згадували побратимів, рідні не стримували сліз. Усі говорили про біль утрати. Від імені рідних полеглих артилеристів слово мала мати загиблого Руслана Андри Тетяна Андра. Вона зачитала вірш який написала Валентина Пипа, мати загиблого Сергія Авраменка «Я мати солдата, що в полі поліг».
Традиційно, після хвилини мовчання прозвучали постріли військового салюту.
Далі присутні поклали квіти до меморіалу «Дзвін скорботи» і до могил загиблих, що поховані на Алеї Слави Центрального кладовища. Там же пройшов молебень за полеглими.
Нагадаємо, пам’ятник трагічно загиблим артилеристам відкрили в Сумах 3 вересня 2015 року. Його автори – сумчанин Володимир Биков і луганчанин Олександр Моісеєнко (волонтерський нік «Мах»). Останньому належить ідея створення дзвону з гільз і осколків снарядів. Метал, який пішов на його виготовлення, був зібраний волонтерами в місцях проведення активних бойових дій.
Загалом із 2014 року 27-ма Сумська реактивна артилерійська бригада понесла 28 бойових втрат.