Відзолотився жовтень…
присмирів…
Присів тихенько
на узбіччі…
І враз зненацька
…постарів
за день чи два –
разів удвічі…
Сидів сумненький,
і наче плакав…
А потім ліг,
укривсь кущем…
… А листопад над ним
патякав,
і обливав
з відра дощем…
А мати-осінь їх
мирила.
І укривала
ще теплом…
І листопад вона
сварила,
бо той до брата
прийшов зі злом…
…А листя, листя
відлітало…
Та жовтень вже
йому не рад…
І мляво сонце
пригрівало.
…Веселим був лиш
листопад…
Іван Житник.
23.10.2019 р., 16 год. 00 хв.
Світлина автора.