Ось так і ми,
як ті листочки,
кружляєм й падаєм
в росу
і у гаю,
і у садочку
не помічаєм
вже красу.
У душах наших
тепер пусто…
Забули вже
про честь
і волю…
Листочки ж
падають
не густо,
по одному стрічають
долю…
Ось так і ми,
немов чужинці,
кружляєм й падаєм
в траву…
І не гуртом –
а поодинці
зустрінем
раннюю весну?
…А лист кружля,
мов сиротина…
І зникне тихо
у пітьмі…
Звичайно, лист
не є людина,
що топче ряст
ще по землі…
Іван Житник.
22.09.2019 р., 10 год. 30 хв.
Світлина автора.