70 відсотків українців хоча б раз протягом року жертвували кошти на благодійність, з них кожен четвертий – кидав кошти до благодійних скриньок.
Абсолютно весь процес, починаючи від збору речей, які можуть бути об’єктами цієї допомоги, до моменту передачі, має бути зафіксований у паперовому вигляді з підтверджуючими документами, які відповідають законодавству про бухгалтерський облік.
Не можна обійти і деякі проблеми волонтерського руху, що не залишились непомітними для суспільства.
Насамперед, хотілось би звернути увагу на проблему, яка має «світоглядний» характер.
Волонтерство визначається як безкорислива, безкоштовна діяльність людей, що не передбачає ніякої винагороди.
На жаль, на сьогоднішній день розрізнити справжнього волонтера від шахрая, який зловживаючи довірою небайдужих громадян, прагне наживитися, дуже складно. Але вберегти себе все ж можливо, якщо знати декілька основних правил.
Найголовніше – справжній волонтер завжди при собі має документи, які підтверджують мету збору коштів.
відповідно до законодавства, кожен громадянин, а не лише працівник поліції, має право перевіряти документи у волонтера, оскільки ця інформація є відкритою.
Серед таких документів, зокрема, обов’язково має бути посвідчення волонтера з вклеєною фотокарткою, оригінали нотаріально завіреної довіреності чи угоди з громадянином, для якого збираються кошти, або угода з організацією, що надає волонтерську допомогу.
Перш ніж давати кошти волонтерам, зателефонуйте до адміністрації організації та уточніть, проводять вони збір коштів у цьому місці, а чи ні.
Крім цього, завжди звертайте увагу на поведінку волонтера. Якщо він нав’язливий, агресивний та дуже наполегливий, скоріше за все, – це шахрай.
Адже неписані правила волонтерської етики визначають, що справжні волонтери не є жебраками, вони не ходять зі скриньками по маршрутках, не чіпляються до людей, та не стоять на перехрестях, перешкоджаючи руху транспорту.
Три основних ознаки псевдоволонтерів: нав’язливість та агресивність особи, яка збирає кошти на допомогу; приховування ім’я та прізвища голови організації та її регіональних представників; відсутність інформації про адреси офісів, де розташована організація та її представництва.
Задавайте побільше питань волонтеру: який фонд чи організацію ви представляєте? У вас є статут цього фонду та інші документи, які підтверджують його реєстрацію та законну діяльність? Ви маєте посвідчення та документ, які підтверджують, що організація довіряє вам таку процедуру як збір коштів? Як ви знайшли цю організацію чи установу та стали її волонтером? Для чого збираються кошти? Яка сума потрібна? Покажіть банківські реквізити для перерахунку коштів. Де знаходиться ваш офіс та яке ім’я та прізвище директора організації? На якому ресурсі можна ознайомитись зі звітом про використання зібраних коштів?
Якщо волонтер не може відповісти на ваші запитання, ухиляється від відповіді або відповідає не чітко та відмовляється представити посвідчення та документи, перед вами не справжній волонтер, а шахрай.
Краще відразу звертайтесь до правоохоронних органів.
Зауважимо, що відповідно статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство) за псевдоволонтерство порушникам передбачено покарання у вигляді штрафу від 540 до 1080 грн, виправних робіт від 1 до 2 років, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 3 років.
У кожному окремому випадку покарання визначає суд.
Наталія Кузнєцова-Віноградова, голова ГО «Укрфонд Лінія Життя»