Звичайно, спільними зусиллями міської влади та самих жителів міста її можна ще зупинити.
Хоча з кожним днем вона все ж таки наближається.
Прийшла весна, як і минулого року, Буринь почала диміти. Їдкий і чадний дим знову клубиться над містом, забиваючи горло, легені людей.
Знову почали горіти живі істоти – і звірятка, і пташенята, і комахи і все живе в природі – під час паління сухої трави та інших непотрібних сухих, а інколи й вологих, решток.
Є в Бурині й інша велика біда, яку створюють в основноу ж самі городяни.
Зрозуміло, що потрібно щось робити міській владі, щоб не допустити екологічного лиха.
Можливо, вже прийшов час, щоб подумати над будівництвом міні-заводу з переробки твердих побутових відходів, в яких місто, дійсно, може просто потонути...
До того ж, до Буринської міської ОТГ входить ще кілька населених пунктів, де теж гостро стоїть питання щодо несанкціонованих сміттєзвалищ.
Та найбільше дивує таке: чому деякі жителі міста Буринь вважають, що сміття можна викидати там, де заманеться, і де їм захочеться?
І це безпосередньо їхня вина, що місто Буринь щодня наближається до екологічної катастрофи.
На початку відео: Буринське ОТГ – так написано спеціально. Це треба розшифровувати як Буринське особливе територіальне господарство, де панують сміття, захаращеність та людська безвідповідальність.
А все це, безсумнывно, веде до екологічної катастрофи на території Буринської міської об'єднаної територіальної громади...
Іван Житник, член Національної спілки журналістів України.
PS: читачі інтернет-порталу ЖИТТЯ і БУТТЯ (БіЖ) і самі зможуть у цьому переконатися, подивившись сюжет ВІДЕО Наталії-Кузнєцової-Віноградової, члена Національної спілки журналістів України.