24 лютого 2022 року росіяни пішли заграбовувати нашу РІДНУ УКРАЇНУ… З перших хвилин УКРАЇНЦІ й досі захищають свою рідну НЕНЬКУ-УКРАЇНУ…Пригадаймо всіх тих, хто віддав свої життя, щоб жили УКРАЇНЦІ ВІЧНО!
«МАМО, ВИ НЕ ПЛАЧТЕ…»
Падав дощ тихенько й плавно,
Кров стікала по траві…
Воювали хлопці славні,
Побратими всі мої.
Серця воїнів стихали,
Але душі не зломить.
Хоч снаряди поруч рвались,
І зривалось все умить.
Мамо, мамо, відлітаю
Я в далекії краї.
Я не знаю, ще не знаю
Янголочки де мої.
Мамо, мамо, ви не плачте,
Не журіться по мені.
Тут зі мною поряд браття,
В небесах, а не в труні.
…Повернусь дощем весняним,
Ясним сонечком вгорі.
Вітерцем швидким, духмяним
Рано-вранці на зорі.
Серця воїнів відважних
Б’ються тихо в унісон…
Тут зі мною браття славні…
Чи це дійсність, може, сон?
Мамо, мамо, відлітаю
Я в далекії краї.
Я не знаю, ще не знаю
Янголочки де мої.
Мамо, мамо, ви не плачте,
Не журіться по мені.
Тут зі мною поряд браття,
В небесах, а не в труні.
Не горюйте, мам, не треба,
І не крає серце хай…
Я вернусь колись із неба,
Повернусь у рідний край…
Ой, мамо, мамо, не ридайте –
Не страдайте по мені…
Нехай музики грають славно…
Я поруч з Вами – не в пітьмі…
…Я піднявся вже на небо
(з янголям не розминувсь)…
Ви не плачте, мам, не треба…
... Я в Україну ще вернусь…
ІВАН ЖИТНИК.
БУРИНЬ – ТЕРНИ.