ЗАКІНЧЕННЯ. Попередні матеріали у розділі СУСПІЛЬСТВО 22, 26, 28 серпня, 2, 20, 22 вересня 2021 року.
Як розповідав інтернет-портал БУТТЯ і ЖИТТЯ (БіЖ) у розділі КУЛЬТУРА, у місті Буринь сьогодні, 30 вересня 2021 року, вшановують пам’ять Cвятих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії…
ДЕТАЛЬНО ЧИТАТИ ТУТ: https://ivanzhytnyk.com/kultura/7878-u-misti-buryn-30-veresnia-2021-roku-vshanuiut-pamiat-cviatykh-viry-nadii-liubovi-ta-ikh-materi-sofii
Для читачів інтернет-порталу БУТТЯ і ЖИТТЯ (БіЖ) закінчуємо друкувати уривки з книги члена Національної спілки журналістів України, члена Національної спілки письменників України ГРИГОРІЯ ФАСТІВЦЯ…
…
Після богослужіння Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет щиро подякував меценатам та будівельникам нового храму та відзначив їх церковними нагородами. За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви Ладуху Віктора Борисовича, як головного мецената-будівельника, нагороджено орденом святого Юрія Переможця, медалями «За жертовність і любов до України» фермерів Кусовника Віктора Миколайовича, Распутька Анатолія Анатолійовича, Солов’я Романа Володимировича та підприємців Москаленка Олександра Єгоровича і Родіна Володимира Вікторовича. За заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним українським народом Благословенними патріаршими грамотами нагороджені фермери Бойко Григорій Миколайович, Бойченко Галина Михайлівна, Ковтуненко Анатолій Іванович, художник з Ямполя Ковтуненко Олександр Миколайович, підприємці Пономаренко Олександр Павлович, Осадча Тетяна Олексіївна та Рябоконь Микола Леонідович, голова Буринської районної ради Рябоконь Євгеній Вікторович, підприємець Спаський Віктор Григорович (м. Київ), пенсіонери Фастівець Ганна Михайлівна і Фастівець Григорій Федорович. Архієрейськими грамотами відзначені підприємець Бондаренко Віктор Іванович, фермери Гудименко Віктор Іванович, Заєць Володимир Григорович, Кардаш Віктор Іванович, пенсіонерки Гагіна Марія Іванівна та Цибулькіна Людмила Миколаївна.
На знак глибокої поваги до Патріарха Філарета, сердечної вдячності за його приїзд на освячення новозбудованого храму, автор цих рядків вручив Святійшому Владиці дві свої нові книжки з авторськими посвятами «Три любові Петра Однолюба» та «Був такий хутір…», а також сувенірну липівку з лісовим медом із власної пасіки. А всесвітньо відомий художник Микола Бондаренко подарував художні альбоми ліногравюр «Слово о полку Ігоревім» та «Шевченкіана Миколи Бондаренка».
Йдучи тісним людським коридором, Святійший направо і наліво благословляв парафіян, а в повітрі потужно лунало тисячоголосе: «Дя-ку-є-мо! Дя-ку-є-мо!». На церковному подвір’ї панувала неймовірна атмосфера любові і благоговіння.
На освячення новозбудованого храму з Києва прибула знаменита подружня пара, наші земляки – народні артисти України Світлана та Віталій Білоножки.
Порадував присутніх і сліпий кобзар із Ромен Олександр Триус. Затамувавши подих, слухали вони духовні і козацькі пісні, псалми, балади і думи. Більшість слухачів живий голос кобзаря і мелодійний передзвін струн давньої кобзи чули вперше в своєму житті.
Коли закінчилася трапеза і духовенство вийшло надвір, ми були здивовані побаченим: перед кафе, де обідав Патріарх, зібралося не менше сотні чоловік – люди чекали на Святійшого. Радісні, усміхнені, вони намагалися наблизитися до Владики, поспілкуватися з ним. І він доброзичливо вислуховував їхні прохання, побажання, благословляв тих, хто був поряд, фотографувався разом із вірянами.
Знаменно, що освячення новозбудованого храму відбулося у дні, коли Вселенський Патріарх Варфоломій разом зі своїм Синодом вирішував питання про надання Українській Православній Церкві автокефалії.
Як і передбачав Владика Філарет, вже через півтора місяця, 15 грудня 2018-го, у Києві відбувся об’єднавчий Помісний собор Української Православної Церкви Київського патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви та кількох представників Української Православної Церкви Московського патріархату. Поки тривало зібрання духівників, на майдані біля святої Софії в очікуванні рішення собору десятки тисяч вірян зі всієї України (делегація з Бурині на чолі з головою райдержадміністрації Василем Бойком налічувала сорок п’ять чоловік) молилися разом зі священнослужителями, капеланами, які правили молебень зі сцени, встановленої перед дзвіницею древнього храму, слухали виступи визначних політичних і державних діячів, вояків, що прибули до Києва з передової, волонтерів, батьків і рідних справжніх патріотів України, які віддали своє життя у буремні дні Революції гідності та на фронтах російсько-української війни на Донбасі, дивилися концерт відомих співаків, музикантів, кобзарів.
І ось після сімнадцятої години над майданом залунали мелодійні дзвони Київської Софії. Міністр культури України Євген Нищук, який весь день був медіатором (ведучим) сцени, урочисто оголосив про завершення Собору і обрання Предстоятелем єдиної помісної Православної Церкви України митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського, ректора Київської православної богословської Академії Епіфанія. На сцені з’явилися Президент України Петро Порошенко, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій і Блаженнійший митрополит Епіфаній.
–Слава Богу! Слава Україні! – виголосив Президент зі сцени. -- Вітаю всіх зі створенням помісної Української Автокефальної Православної Церкви -- з надзвичайно важливою історичною подією, яка щойно відбулася в древній Київській Софії!
Майдан вибухнув бурхливими оплесками та гучними вигуками: «Слава! Слава! Слава!». Тисячоголосе «Слава!» довго лунало над київськими пагорбами. Люди, до цього не знайомі одне з одним, зі сльозами на очах обнімалися, цілувалися – неймовірна радість охопила всіх присутніх.
–Сьогодні 15 грудня, – продовжував Президент. – Прошу всіх дуже добре запам’ятати цей священний день, день остаточного здобуття нашої незалежності від Росії: Україна, кажучи словами Тараса Шевченка, «вже не буде пити з московської чаші московську отруту». Це диво сталося завдяки наполегливості його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія. Сьогодні народилася нова об’єднана і незалежна Українська Православна Церква! Що це за церква? Це церква – без Путіна! Це церква – без Кіріла! Це церква – без молитви за російську владу і російське військо, яке вбиває українців! Бо там, де сьогодні махають російським кадилом, завтра б’ють російські «гради». Це церква – з Богом і Україною!
Майже сто років тому Микола Хвильовий проголосив: «Геть від Москви! Дайош Європу!». І сьогодні цей заклик став частиною нашої політичної стратегії. Адже питання автокефалії нашої церкви виходить далеко за межі «церковної огорожі» – це питання національної безпеки, питання нашої державності.
Вітаючи присутніх зі справді історичним святом, Президент висловив щиру подяку Патріарху Філарету. «Ще не придумали такої міри, – сказав Петро Олексійович, – якою можна було б виміряти внесок його Всесвятості у боротьбу за автокефалію нашої церкви».
Насправді, саме Владика Філарет ще 1991-го року започаткував рух за створення в Україні Православної Церкви, незалежної від Москви. У неймовірно складних умовах доводилося йому працювати, відстоювати право українських православних на свою автокефалію. Московські попи і їх п’ята колона в Україні цькували Патріарха, проклинали, погрожували йому, у засобах масової інформації поширювали всілякі небилиці, звинувачуючи його у тяжких мислимих і немислимих гріхах, наклали на нього анафему. Але Владика беззастережно вірив у правоту своєї справи і довів її до успішного завершення. Об’єднавчий собор саме на пропозицію Патріарха Філарета обрав нового предстоятеля Православної Церкви України – Блаженнійшого митрополита Епіфанія. Проте Святійший, за словами Президента, був і залишається духовним лідером українського народу.
Під вигуки «Слава!» Петро Олексійович сердечно дякував депутатам Верховної Ради України, які звернулися до Вселенського Патріархату з проханням повернути Українській Православній Церкві автокефалію, предстоятелю УАПЦ Блаженнійшому митрополиту Макарію, митрополитам УПЦ МП Вінницькому і Барському Симеону та Переяслав-Хмельницькому і Білоцерківському Олександру, бо вони виявили неабияку мужність – не зламалися під шаленим тиском Московського патріархату, дякував усім архієреям, що взяли участь в епохальному соборі, і всім українцям, які щиро молилися за автокефалію нашої Православної Церкви і врешті-решт домоглися її.
Бурхливими оваціями, гучними вигуками «Слава!» зустріли присутні на площі виступ Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія. –Сьогодні справді історична подія, – наголосив Владика. – Ми зуміли об’єднати три гілки Українського Православ’я в єдину помісну Православну Церкву, пам’ятаючи слова Господа і Спасителя Ісуса Христа: «Щоб усі були єдині». Ми під час здійснення майже кожного богослужіння молимось за з’єднання усіх – і Господь почув наші прохання і подав нам цю довгоочікувану єдність. Ми змогли з вами спільно перебороти в собі різні спокуси, подолати незгоди та об’єднатися в єдину Церкву. Я б хотів найперше подякувати всім вам тут присутнім на площі, бо ви стали учасниками цієї історичної події. Ви тут молилися, а ми там по-особливому відчували цю молитовну підтримку. І це настільки нас надихало, що ми подолали всі ті перепони, які були на цьому нелегкому шляху…
Найперше ми всі повинні висловити нашу щиру подяку Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію, який зробив рішучий крок із визнання автокефалії Української Православної Церкви. Але його не відбулося б, якби не рішучість нашого високодостойного Президента України Петра Олексійовича Порошенка. А також я хочу висловити подяку Його Святості Святійшому Патріарху Філарету, який є нашим духовним наставником і буде надалі почесно діючий, довічно допомагати нам спільно розбудовувати нашу єдину помісну Українську Православну Церкву. Дякуємо Вам, Ваша Святосте! Владика Епіфаній уклінно дякував Його Блаженсту Макарію, усім ієрархам церков, які взяли участь у соборі і проявили єдність, а також депутатам Верховної Ради України, зокрема її Голові Андрію Парубію.
–Переконаний, – сказав Владика на завершення свого виступу, – що помісна Православна Церква, єдина і визнана, вірою і правдою служитиме українському народові, молитиметься і вестиме його шляхом спасіння. А також закликаю всіх наших співбратів, архієреїв, усіх вірян до єднання в єдиній помісній Українській Православній Церкві. Двері нашої церкви відкриті для всіх… І нехай нам у цьому допоможе Господь Бог за молитвами усіх українських святих.
П’ятого січня 2019-го року на Фанарі у Константинопольському Патріаршому соборі відбулося спільне богослужіння Вселенського Патріарха Варфоломія та митрополита Київського і всієї України Блаженнійшого Епіфанія за участі архієреїв та вірян Православної Церкви України, Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради Андрія Парубія, Президента України 2005 – 2010 років Віктора Ющенка, депутатів Верховної Ради України, членів уряду України. Тоді ж Вселенський Патріарх в урочистій обстановці підписав Томос про надання єдиній Православній церкві України автокефалії, а наступного дня, 6 січня, в надзвичайно врочистій обстановці цей історичний документ передали Україні.
Подія, на яку народ український чекав і боровся за неї майже три з половиною століття, нарешті відбулася: ми остаточно розрубали імперські пута, якими Росія зв’язувала нас віками. Адже церква для кремлівських правителів – далеко не духовний центр, а це, перш за все, інституція для політичного впливу на населення, формування його імперського мислення, пропаганди й утвердження ідеї «руського міра». В умовах України -- це була потужна прокремлівська «п’ята колона». Особливо яскраво проявилася її ворожа суть з початком російської агресії проти України, коли українські попи Московського патріархату відкрито ставали на бік Росії, а свої храми на Донбасі нерідко перетворювали на арсенали зброї для окупаційного війська. І від правди не сховаєшся: одурманене тамтешньою церквою населення часто-густо з хлібом-сіллю зустрічало окупантів, по-звірячому знущалося з українських добровольців-полонених. На ті відеокадри не можна дивитися без сліз на очах – серце стискається від жалю до тих нещасних захисників Вітчизни. яких підступно полонили кремлівські завойовники. Не впевнений, що у фашистів у роки другої світової війни було стільки ненависті до радянських полонених (не доводилося бачити в документальних кінострічках того періоду!), як у зомбованих «руськім міром» донбасівців до своїх співвітчизників.
Треба визнати, що зомбовані не лише жителі Сходу України чи Криму. Особисто знаю багатьох буринців, своїх сусідів, прихильників церкви Московського патріархату, які переконані, що ніякої окупації Росією українських земель не було, а Крим, мовляв, добровільно повернувся до своєї матері-вітчизни, і ніякої російської агресії на Донбасі теж немає – там триває звичайна громадянська війна… Вони й досі з-під лоба дивляться на нас, парафіян церкви Київського патріархату, дехто із колишніх добрих знайомих навіть не вітаються при зустрічі, ніби ми належимо до касти прокажених.
Проте є надія, що завдяки отриманню Томосу і створенню єдиної помісної автокефальної церкви України у багатьох моїх земляків спаде полуда з очей. Та вже й спадає: дуже багато буринців, колишніх прихильників Московського патріархату, тепер топчуть дорогу до нашого храму. У розмовах з ними з’ясовується: багатьом цей крок дається важко. Адже багаторічне зомбування брехливою інформацією про неканонічність Української Православної Церкви Київського патріархату пустило глибоке коріння в їх свідомості, утвердило в облудливості, що «філаретівці» – ніби як слуги диявола. А для віруючої людини страх перед гріхом (а хіба не гріх бути заодно з нечистою силою!) – надважливий бар’єр. Та немає сумніву, що недалекий той час, коли переважна більшість вірян Московського патріархату остаточно усвідом усвідомлять хибність своїх переконань і навернуться до правди. Саме про це свідчать радісні повідомлення з усіх областей України про перехід громад Московського патріархату до єдиної помісної Православної Церкви України!
Так, шлях до правди тернистий, але вона завжди перемагає. Бо де правда, там і Бог. А Бог осміяним не буває! (Галатам, 6,7).
2005 – 2019 рр.
ГРИГОРІЙ ФАСТІВЕЦЬ, член Національної спілки письменників України.
ДЕТАЛЬНО ЧИТАТИ ТУТ: https://ivanzhytnyk.com/suspilstvo/7755-khto-dopomih-zbuduvaty-pershyi-u-misti-buryn-khram-kyivskoho-patriakhatu
На фото: Храм парафії святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Православної Церкви України в місті Буринь 30 вересня 2021 року.
Світлина ІВАНА ЖИТНИКА.