У цивільному житті він стояв на варті правопорядку, працюючи в поліції охорони.
Проте вже два з половиною роки його завдання масштабніше – захищати суверенітет та майбутнє України.
За цей час служба повністю змінила його погляди на світ.
СЕРГІЙ каже: «Війна навчила найголовнішому – по-справжньому цінувати кожну мить життя».
Важкі будні відкрили в ньому нову, раніше незнану рису – залізобетонну витримку.
На службі понад усе бракує звичайного людського відпочинку, а в короткі хвилини сну йому часто сниться проста цивільна дрібниця – шматочок домашнього торта.
Попри всі випробування, найбільшим джерелом щастя для чоловіка залишається його родина.
Після виконання завдань він доповідає керівництву, а вже наступної миті телефонує сім'ї.
Саме малюнки маленької донечки стали його найнадійнішим оберігом.
«Слова на дитячому малюнку – «Ждемо, повертайся живим» – гріють душу у найважчі хвилини на відстані».
Він живе мрією про закінчення війни та нашу Перемогу.
Найбільше прагне повернутися додому, міцно обійняти рідних і разом із ними поїхати на омріяний відпочинок.
Дивлячись у майбутнє, захисник точно знає, який головний заповіт хоче залишити своїй дитині та наступним поколінням українців:
«Не ставати егоїстами, бути патріотами своєї Держави».
Історія прикордонника підрозділу РУБпАК «Прайм» на псевдо ФЕН: «Під захистом Конотопської відьми»… ДЕТАЛЬНО ЧИТАТИ ТУТ: https://ivanzhytnyk.com/suspilstvo/14066-istoriia-prykordonnyka-pidrozdilu-rubpak-praim-na-psevdo-fen-pid-zakhystom-konotopskoi-vidmy
