Історія ходить по спіралі…
Це давно відомо.
Колись уже «разрушали до основания..».
Після чого мало що й збудували.
… Якось мені один з місцевих чиновників сказав: «Потрібно «совковські» бібліотеки, клуби позакривати… Люди вже не читають, і в клуби не ходять… У гаджетах сидять, комп’ютерах… Про минуле треба забувати…»
Забуваємо…
Закрили вже лікарні, ФАПи, заклади культури у селах, зникли там бібліотеки, школи, дитячі садки…
Зникають і самі села.
Черга дійшла до районних центрів.
Тут теж все позакривають, це тільки справа часу, а районні центри будуть анульовані.
У Бурині вже ледве животіє медицина, поволі зникає бібліотека, закривається один з дитячих садків, у перспективі – залишиться, мабуть, єдина школа.
Про те, що в Бурині закриватимуть дитячі садкм інтернет-портал БУТТЯ і ЖИТТЯ (БіЖ) передбачав на своїх сторінках.
На жаль, такі невтішні передбачення нині стають реальністю.
Про спорт через якийсь час, можливо, хтось згадає, а, може, й ні.
У Бурині давним-давно вже забули, що таке великий футбол. Команди канули в лєту…
Про місцеву культуру промовчимо.
Тільки якось не по собі, прикро, коли бачиш, як прекрасні музиканти, артисти розвантажують товари, виконують інші чорнові роботи, де не потрібно аж ніякого таланту.
А що зробиш – треба виживати, родини годувати, а не творчістю займатися…
Дивує тільки єдине – чиновницький апарат у Бурині не зменшується, а навпаки – розширюється…
І тут уже не до культури, духовності, спорту – там зайве навантаження на бюджет.
Іван Житник, член Національної спілки журналістів України.
На світлині: Буринський районний будинок культур в місті Буринь.
Фото автора.