Сьогодні, 20 березня 2020 року, вирішив пройтися містом Буринь.
О 8 годині 20 хвилин пішки відправився з Новоселівського житлового масиву до центра міста, а це десь до 3-4 кілометрів, можливо, дещо далі.
До вокзалів, а вони розташовані поруч, зустрів тільки одного чоловіка, який їхав на велосипеді.
Пішоходи не траплялися.
До речі, відповідно до розпорядження міського голови з 18 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року припинено рух приміських маршрутів Буринь-Олександрівка-Гвинтове та Буринь-Успенка-Чернеча Слобода.
На Привокзальній площі стояли кілька таксі.
Однак – жодного автобусу, а чи марштрутки. Хоча саме в цей час вони ж або готувалися відправлятися за маршрутом, або вже відправлялися.
З потягами така ж сама картина – жодного не видно.
Правда, на станції Путивль, що в Бурині, вже кілька днів стоять вантажні вагони – чи то на завантаження, чи то на розвантаження.
Неподалік самого вокзалу хтось запалив вогонь, який незабаром почав підгасати й здорово диміти.
До слова, карантин на тих людей, які не зважаючи на заборону палити у весняний час, здається, не діє.
Адже щодня й щоночі їдкий дим стелиться Буринню, потрапляючи до людських легенів.
І це саме в той час, коли той же коронавірус, без перебільшення, поїдає внутрішні органи.
Тут, як мовиться, карантин не діє на таких особин, тобто, на тих, хот задимлює місто.
Від вокзалів і до центра міста, йдучи доріжкою, зустрів двох пішоходів та ще одного велосипедиста.
У Павловському міському парку кілька працівників підгрібали сухе листя.
Співали птахи.
Пахло весною…
Проте було не дуже якось весело і радісно, все ж таки карантин – і коронавірус не то вже на порозі, не то вже…
Точно ніхто ще не знає – спеціальних тектів для його встановлення немає..
До аптек відвідувачі заходять по черзі – всередині не більше 5 покупців.
Ажіотажу не спостерігається, але черга перед дверима щохвилини зростає.
У продольчих крамницях теж все спокійно – продукти поки що не змели з полиць. А в магазині одночас перебуває до 10 покупців.
Ніхто не сперечається, ніхто не нарікає на карантин, бо всі розуміють, що хвороба все ж таки дуже серйозна, а з її лікуванням у Бурині можуть виникнути й доволі серйозні проблеми.
У марлевих пов’язках пересувається дуже мало людей. У аптеках їх не продають, останній «марлевий захист» було продано минулої неділі.
Чи привезуть їх до Бурині, чи ні – теж ніхто точно не знає.
Тому й вирішення цього питання зависло десь у повітрі.
У відділення Приватбанку теж все спокійно. Проте жодної людини тут не було із захисними засобами.
О 13 годині повертався до Новоселівського житлового масиву. Ситуація була така ж як і понад чотири години тому – безлюддя і всюди тиша.
Словом, у Бурині справжній, а не показовий, карантин…
Іван Житник, член Національної спілки журналістів України.
Світлина автора.