Сьогодні, 15 лютого 2020 року, ми віддаємо шану Вам, солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов’язок, беручи участь у бойових діях у різних, розкиданих по всьому світу країнах.
Кожна війна – це лихо, трагедії, смерті. Але найбільш масштабним був афганський конфлікт. Та війна для нас тривала 3340 пекучих та тривожних діб. З глибокою шаною згадуємо сьогодні всіх, хто загинув під час виконання свого військового обов'язку за межами України. Але з особливим болем тих, хто не повернувся з Афганістану.
Минають роки, та й досі не притупилися душевні страждання від втрат у рідних, у колишніх воїнів-інтернаціоналістів, які бережуть пам'ять про події тих років та своїх бойових побратимів. Це не лише незагоєна рана, це – засторога на майбутнє.
Ми жили з величезною надію, що та війна – остання. І біда й горе ніколи не повернуться похоронками в оселі українців. Але знову жахіття збройного протистояння круком кружляє над рідною землею. І там, на Сході України, колишні афганці знову на передовій. Бо вони завжди були і залишаються прикладом відвагиі справжньої мужності, доблесті й героїзму, братерства та самовідданості для молодих поколінь, адже обов’язок для них – це не просто слово, а основа життя.
Пам’ятати про подвиг тих, хто сьогодні не з нами, турбуватися про тих, хто втратив своє здоров’я у страшних війнах, – це вже наш святий обов’язок. Не залишаймося осторонь «афганських» проблем, підтримуймо та допомагаймо нашим захисникам кожен на своєму рівні та посаді! І нехай завжди над нами буде високе синє небо і світить яскраве сонце! Нехай на Україну повернуться довгождані мир і спокій, щастя і радість!
Від імені депутатів Сумської обласної ради з повагою голова Володимир Токар