Життя завжди для мене…
Життя завжди в мені…
Життя завжди надсилає саме те, що мені потрібно в данний час, – щоб я стала кращою, чистішою та мудрішою.
Воно надсилає саме ті ситуації, які мені зараз потрібні, щоб розпакувати та витрусити те, що давно стало перешкодою та заважає.
А саме те, що заважає мені бути щасливою, йти до своєї мети в потрібному для мене душевному стані, відчувати радість та зажоволення від самого життя – від кожного прожитого дня.
Воно витрушує недопрожитий біль, застряглі почуття, які інколи заважають мені дивитися на цей світ, і бачити всі відтінки його кольорів.
Образи, бажання звинувачування, жалість до себе – завжди проти мене.
І вони шепочуть мені, що хтось винен, що Життя несправедливе, треба перечекати, потрібно відпочити, тим самим, даремно витрачаючи енергію, спрямовану на проживання болю і зміну застарілого сценарію, на вагання та невпевненність.
...Я обираю Життя.
Я приймаю Життя таким, яким воно є.
Я не збираюся стояти на життєвому перехресті, а завжди йтиму вперед.
Я дякую йому за всі його подарунки, не поділяючи їх на добрі чи погані.
Мені вони потрібні всі для того, щоб Жити.
Створювати й робити у Житті добро...
Наталія Кузнєцова-Віноградова, член Національної спілки журналістів України.