У дитинстві я дуже чекав на Щедрий вечір, бо тоді у моїй родині готували книші – маленькі пиріжечки з варенням, з маком або зі смаженою цибулькою.
Я їх і зараз дуже люблю!
Для мене це була пора радості, сподівань, добрих друзів.
І цього року я ніби повернувся в ті часи!
А все тому, що ми відсвяткували Маланку разом з хлопцями АТОвцями на «Недригайлівських вечорницях».
Я, мабуть, так з дитинства не веселився!
Тим більше, що програма в нас була не тільки розважальна, а й пізнавальна.
Спочатку відвідали краєзнавчий музей.
Потім взяли участь в історичному квесті і фотографувалися біля кожної культурної пам’ятки.
Здавалося б, я сам Недригайлів знаю як «облуплений», але і для мене деякі місця стали справжнім відкриттям.
Ну, звичайно,як справжні козаки, заїхали і до садиби «Козацька січ», де поласували традиційним кулішем з вогню.
Завершилося все гучним святкуванням у «Старому млині».
Як заведено, з кутею, піснями, щедрівками козою та чортом!
І ще я зустрів свого однодумця – Ольгу Прокопенко, яка очолює ГО «Туристичний кластер Посулля», і допомагає відкрити наші місця всім допитливим людям.
Ми переконані, що наш край вартий стати справжньою перлиною туризму в Україні!
І у нас для цього є все необхідне: мальовнича природа, історична спадщина і неймовірні люди.
Тому я щиро бажаю успіхів Ользі прокопенко і її колегам!
А всім нам у Старий Новий рік хочу побажати бути добріше один до одного.
Давайте не забувати, що ми українці - привітні, чуйні, щирі люди.
Цінуймо один одного, бо ми того варті!
Веселих свят!