За корупцію в судах суддям світить 10-15 років за гратами з конфіскацією майна… ЧИТАТИ ТУТ: https://ivanzhytnyk.com/sumshyna/10276-za-koruptsiyu-v-sudakh-suddyam-svitit-10-15-rokiv-za-gratami-z-konfiskatsieyu-majna
Інтернет-портал БУТТЯ і ЖИТТЯ (БіЖ) у розділі СУМЩИНА 22 червня 2023 року опублікував статтю «Призначено новий розгляд справи щодо колабораційної діяльності чиновниками БУРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ у суді першої інстанції в іншому складі суду…» ЧИТАТИ ТУТ: https://ivanzhytnyk.com/sumshyna/10220-pryznacheno-novyi-rozhliad-spravy-shchodo-koloboratsiinoi-diialnosti-chynovnykamy-burynskoyi-miskoyi-rady-u-sudi-pershoi-instantsii-v-inshomu-skladi-sudu
Читачам БіЖ пропонуємо ознайомитися з повним текстом рішення колегії суддів Сумського апеляційного суду:
Категорія справи № 574/849/22: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність. Надіслано судом: 29.06.2023. Зареєстровано: 29.06.2023. Оприлюднено: 30.06.2023. Дата набрання законної сили: 19.06.2023 Номер судового провадження: 11-кп/816/945/23 Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022102070000074
Справа №574/849/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/945/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Колабораційна діяльність
УХВАЛА
Іменем України
19 червня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 574/849/22 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 01.03.2023 про повернення прокурору обвинувального акта, учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисників адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки для повернення обвинувального акту не може бути підставою будь-яка формальна його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити наявність реальних перешкод для призначення судового розгляду. Зазначає, що при складанні обвинувального акту прокурором у повному обсязі дотримано вимоги ч. 1-3 ст. 291 КПК, а тому висновки суду про невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону є явно надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, прокурором у обвинувальному акті сформульоване обвинувачення із викладенням фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими і при складанні обвинувального акту прокурором, на підставі вказаного кримінального процесуального закону, використано його право сформулювати обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 так, як він вважає за потрібне. Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчим та прокурором, які можуть бути досліджені під час судового розгляду. Також в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_10 вимоги закону щодо викладу фактичних обставин дотримані. Наведені у ньому фактичні дані дають можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Надумане повернення обвинувального акта призводить до затягування прийняття остаточного процесуального рішення та істотно порушує визначені права обвинувачених щодо якнайшвидшого вирішення справи.
В запереченнях захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_14 просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу суду без змін з огляду на не конкретність викладення фактичних обставин у даному кримінальному провадженні (відсутність зазначення в обвинувальному акті конкретного місця вчинення кримінального правопорушення, часу вчинення, конкретно кримінально-караних дій, які прокурор вважає вчиненими кожним з обвинувачених, способу їх вчинення), обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 викликає не ясність, сумніви, перешкоджає належній правовій оцінці обвинувачення, унеможливлює захист та справедливий суд.
Захисник обвинувачених ОСОБА_10 і ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_15 в запереченнях просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурору та залишити без змін ухвалу суду, оскільки в обвинувальному акті по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 наведені в ньому фактичні дані не дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, позбавляє можливості зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), викладено не чітко і не конкретно.
В додаткових поясненнях захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_16 просить відмовити в задоволені апеляційної скарги прокурору та залишити без змін ухвалу суду, оскільки підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК була складена і вручена ОСОБА_10 неналежним суб`єктом, таку підозру мав право вручити тільки прокурор. За відсутності належного повідомлення про підозру, особа не може вважатися притягнутою до кримінальної відповідальності і їй не може бути висунуте обвинувачення. Крім того, відсутні належно зібрані докази для висунення обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_17 просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_18 без задоволення, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, так як, формулювання обвинувачення, що пред`явлене ОСОБА_8 не конкретне, оскільки не зазначено дані щодо часу, місця та способу вчинення кримінального правопорушення. Крім того, прокурором не було наведено достатніх підстав для скасування вищезазначеної ухвали.
29.12.2022 до Буринського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 28 і ч. 6 ст. 111-1 КК; ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 28 і ч. 6 ст. 111-1, ч. 1 ст. 263 КК разом із реєстром матеріалів досудового розслідування.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 01.03.2023 обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК. Своє рішення суд першої інстанції умотивував тим, що обвинувальний акт практично не містить фактичних обставин кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 28 і ч. 6 ст. 111-1 КК, оскільки в ньому лише загальними фразами наведено перелік дій обвинувачених протягом певного періоду. Крім того, обвинувальний акт містить розбіжності та суперечності у формулюванні обвинувачення у різних його частинах. Обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК ОСОБА_10 фактично не пред`явлено, оскільки судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_7 , яка підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, доводи обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та їх захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 1 і 2 ст. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При цьому в кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими КПК (ч. 1 ст. 30 КПК).
Відповідно ч. 1-2, 4, 6 ст. 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом; повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором, а у випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником. При цьому суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов
язків.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (ч. 1 і 3 ст. 26 КПК).
Ухвалюючи рішення про повернення прокурору обвинувального акта через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК, суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувальний акт практично не містить фактичних обставин кримінальних правопорушень та містить розбіжності і суперечності у формулюванні обвинувачення, що беззаперечно порушує право особи на захист.
Однак такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають вимогам кримінального процесуального закону та є необґрунтованими. Так, відповідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, крім іншого, таке рішення як повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вичерпні вимоги КПК до обвинувального акта містяться у ст. 291 цього Кодексу, а саме згідно ч. 1 даної статті обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором; обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. При цьому згідно ч. 2 ст. 291 КПК, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім
я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім
я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи помякшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Крім того, обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 4 ст. 291 КПК) і до нього додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред
явлений під час досудового розслідування; 3)розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред
явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Будь-яких обґрунтувань чи мотивів недотримання прокурором вказаних вище вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції у своєму рішенні не навів, чим істотно порушив вимоги КПК.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вимоги КПК щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації прокурором дотримані у повному обсязі, а обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у його вчиненні тощо) викладені чітко і конкретно саме у тому об`ємі, у якому вважає сторона обвинувачення у межах своєї дискреції. Тобто у даному випадку в основі прокурорської дискреції лежить внутрішнє переконання прокурора, яке слугує імпульсом для здійснення ним обвинувальної діяльності або відмови від неї, а дискреційність виступає однією зі складових частин засади публічності, випливає із загального права прокурора розпоряджатись публічним кримінальним переслідуванням, зокрема реалізація ним засад публічності та диспозитивності, що зумовлює їх взаємоузгодження і взаємодоповнення. Принцип дискреційності кримінального переслідування означає надання прокурору певної свободи вибору в питаннях здійснення обвинувальної діяльності на основі його розсуду та в межах передбачених законом, є одним із засобів надання діяльності прокурора у кримінальному провадженні більшої гнучкості та варіативності, поєднаних із підвищенням персональної відповідальності за її результати, і поширюється на ухвалення прокурором основних рішень щодо кримінального переслідування.
Після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав в межах дискреційних повноважень встановленими, в обвинувальному акті міститься також сформульоване обвинувачення із зазначенням кримінально-правової кваліфікації дій обвинувачених та кваліфікуючих ознак вчинених ними кримінальних правопорушень.
Розкриваючи зміст поняття «сформульоване обвинувачення», колегія суддів враховує правовий висновок ВСУ з цього питання (постанова від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16), згідно якого «в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому». При цьому важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення у суді та для реалізації права на захист.
Колегія суддів бере до уваги і усталену прецедентну практику ЄСПЛ, згідно якої «обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення», оскільки в контексті ст. 6 Конвенції Суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи (п. 44 рішення від 27.02.1980 у справі «Девеер проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), заява № 6903/75).
Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення ЄСПЛ від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» (Mattoccia v. Italy), що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про «пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами». Повертаючись до обставин провадження, наведені у обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, у зв`язку з чим конкретність викладення фактичних обставин у цьому кримінальному провадженні, а отже, і обвинувачення у колегії суддів не викликає сумнівів.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора у частині відсутності передбачених законом підстав для повернення обвинувального акта є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч. 1 ст. 412 цього Кодексу істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідає вимогам ст. 291 КПК, оскільки жодних недоліків, які б стосувалися неповноти, неправильності та відсутності необхідних відомостей в обвинувальному акті або були б пов`язані з невиконанням вимог ст. 291 КПК, судом апеляційної інстанції встановлено не було, тому доводи апеляційної скарги прокурора заслуговують на увагу, а судове рішення підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 01.03.2023 щодо повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному проваджені відносно ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Зауважимо, що особи-чиновники, які підозрюються в КОЛАБОРАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТі на користь рашистських ворогів, – це ВІКТОР ЛАДУХА нині міський голова БУРИНІ, він є членом партії ВО «БАТЬКІВЩИНА», голова КОНОТОПСЬКОЇ РАЙОННОЇ ПАРТІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЄВГЕН БАЗИМА – його заступник, ОЛЕКСАНДР ГУДИМЕНКО – депутат БУРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від партії ВО «БАТЬКІВЩИНА».
Заарештовано ВІКТОРА ЛАДУХУ, голову міста БУРИНЬ, ЄВГЕНА БАЗИМУ, першого заступника міського голови БУРИНІ, та депутата БУРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з фракції ВО «Батьківщина» ОЛЕКСАНДРА ГУДИМЕНКА… ЧИТАТИ ТУТ: https://ivanzhytnyk.com/podiyi/8501-zaareshtovano-viktora-ladukhu-holovu-mista-buryn-yevhena-bazymu-pershoho-zastupnyka-miskoho-holovy-buryni-ta-deputata-burynskoyi-miskoyi-rady-z-fraktsii-vo-batkivshchyna-oleksandra-hudymenka