Річниця Майдану, найкривавіші дні Революції гідності…
«П’ять років минулоло – і що змінилося?» - крутиться сьогодні в голові таке питання.
Люди ж тоді виходили не для того, щоб змінити одну недолугу владу на таку ж саму…
Українці йшли на Майдан, щоб відстояти свою гідність і гідність нації! Щоб нарешті жити «по-європейськи» не на словах, а через дії: робота, гідна зарплата, культура, відпочинок, достойна пенсія і т.д.
А що з цього маємо?
Заробітчан у Польщі; заплаканих матерів, жінок і дітей, які втратили рідних в АТО; молодь, яка не хоче створювати сім'ї, бо немає ні житла, ні впевненості у завтрашньому дні; пенсіонерів, які не можуть заплатити навіть комуналку…
Я також вийшов на Майдан тоді, коли побачив, як побили людей.
І тренував їх (тактика спеціальної підготовки), щоб навчити захистити себе і зберегти своє життя.
І вдруге знову пішов в АТО, бо прагнув змін для себе, для нас…
Та дуже шкода, що маючи таку довіру народу, такий шанс, нинішня влада плюнула в душі українців. Довела до того, що рівень довіри до Верховної Ради упав до 2 відсотків. Це велике фіаско!
Нині влада на всіх рівнях вшановує пам'ять загиблої Небесної Сотні, воїнів АТО…
Та найбільша шана від вас – це робота для побудови сильної України, а не балачки біля стел і пам’ятників!
Люди, які втратили своїх рідних на Майдані та АТО, мають бачити результати Вашої роботи. Мають відчувати, що і вам болить їхня втрата і, що їхні близькі загинули заради кращої долі нашої держави!
Сьогодні я дякую всім, хто п’ять років тому не побоявся сказати свою думку і донести іншим.
Адже після Революції гідності все таки зміни відбулися у нашій свідомості.
Українці стали ще сильнішими і небайдужими до того, що робиться в країні, своєму місті і селі.
Єдине прошу – не опускайте руки, тримайте здоровий тиск на владу, вимагайте справедливості, ламайте суспільно-політичні стереотипи…
І, можливо, на десяту річницю Революції гідності у нас все буде по-іншому!
P.S. Будь-яка влада: нинішня чи будь-яка інша, яка буде, повинна розуміти, що її обирають люди. І обирають для того, щоб вона працювала на них, на економіку, на розвиток України. А не реалізовувати у посадових кріслах свої меркантильні забаганки, використовуючи схеми своїх «попередників»…