ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ: «Я не можу допустити ситуації, коли людині стало погано в понеділок, а швидка доїхала до неї у вівторок, або, якщо ви, наприклад, житель СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ, то вам краще взагалі не хворіти, бо доведеться їхати на лікування за 200 кілометрів». (04 ТРАВНЯ 2020 року).
...Жінку, в якої був перелом ноги, декілька днів тому, з Бурині доставили до Конотопської районної центральної лікарні для накладення гіпсу.
Назад їй довелося їхати на таксі.
Через певний час до конотопської лікарні знову треба їхати, і знову, на таксі…
Окрім всіляких незручностей – це, безсумнівно, ще й чималі не тільки моральні, а й матеріальні затрати.
Хоча, до так званої медичної реформи, таку процедуру проводили в Буринській ЦРЛ.
А от жителька Путивля Ніна Супрун розповіла про кричущий випадок жахливих наслідків медичної реформи, який стався у місті з 52-річною жінкою, яка впала з велосипеда і зламала ногу.
«Лежить серед дороги, кістка стирчить 3-4 сантиметри сюди, ступня туди. Викликаємо швидку. Швидка, правда, приїжджає, і швиденько. Потім медики кажуть: «Везти вас будемо в Конотоп». Як у Конотоп? Ми всі, хто там стояли, завмерли. Який Конотоп? 3-4 хвилини і ось вона, лікарня. До Конотопа – 80 кілометрів, а проїхати можна тільки на бронетранспортері або на танку», – записала на відео пані Ніна, назвавши медреформу геноцидом народу. До слова, раніше з усієї округи до Путивля приїжджали до висококваліфікованих спеціалістів лікарів-травматологів за допомогою.
А тепер по жахливій дорозі, по якій не те що їхати, а й пройти не можна, хворим з переломами і з Путивля, і з Бурині треба трястися до Конотопа.
І, справді, це не медична реформа, а якесь знущання над простими людьми.
На світлині: в цьому приміщенні розташоване хірургічне відділення Буринської ЦРБ.
Світлина Івана Житника.