Від 1 квітня 2020 року стартує другий етап медичної реформи, у ході якої готується серйозна «оптимізація» лікарняної мережі.
Серед інших НСЗУ готує грунт до закриття психіатричних стаціонарів, мотивуючи це тим, що лікувати психічні захворювання можна амбулаторно і під наглядом сімейного лікаря. Стаціонар залишиться тільки для гострого перебігу хвороби і на короткий період.
Таким чином, пацієнтів виписуватимуть зі стаціонарних відділень психіатричних закладів і це, в свою чергу, може призвести до соціального вибуху у вигляді скоєння соціально-загрозливих дій у суспільстві та зростання смертності серед осіб з розладами психіки і поведінки.
Аби заздалегідь потурбуватися про можливі наслідки, директор першої спеціалізованої лікарні м.Ромни Володимир Кульбачний звернувся за допомогою до депутатського корпусу обласної ради.
Він запропонував долучити психічнохворих до програми «Соціальний захист населення Сумської області» на умовах співфінансування з місцевих бюджетів, або спробувати отримати субвенцію з державного бюджету по аналогії фінансування інтернатних установ психіатричного профілю.
На Сумщині серйозні психічні захворювання мають близько 350 осіб, які за своїм психічним станом не можуть бути вписані в соціум та за тими ж показниками не можуть бути переведені до будинків-інтернатів психіатричного профілю. На їх лікування та утримання, не враховуючи комунальні затрати, щоденно потрібно не менш як 330 грн.
Тобто, за рік виходить «кругленька» сума у 40 млн. грн. Для обласного бюджету цей тягар непосильний, а НСЗУ відмовляється контрактувати психічні лікарні. Тож у обласного депутатського корпусу, поряд з іншими, ще одна дилема: що робити з цими людьми, як їх не виставити на вулицю, бо, скоріш за все, рідним вони не потрібні.
Як у подальшому лікувати психічнохворих на Сумщині, вирішували сьогодні в обласній раді. На нараду під головуванням заступника голови Сумської обласної ради Тетяни Головко зібралися обласні депутати, начальник управління охорони здоров’я ОДА, керівник управління соцзахисту населення, очільники психіатричних лікарень області, повідомив офіційний сайт Сумської обласної ради.
Тетяна Головко розповіла, що про ситуацію повідомила директорку Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторію Мілютіну, яка пообіцяла порушити це питання перед керівництвом Національної служби здоров’я України.
«Ситуація вкрай складна, - зазначила Тетяна Головко. – У нас є два варіанти вирішення проблеми з утримання та лікування такого контингенту психічнохворих. Перший, коли пацієнти повернуться додому на місця свого проживання і їх лікування на базі районних чи опорних лікарень оплачуватиме орган місцевого самоврядування, на території якого хворий проживає. Другий, – звернутися від імені депутатів обласної ради до Мінсоцполітики і Міністерства охорони здоров’я, аби створити загальнообласний заклад, до якого помістити хворих, але на умовах передачі субвенцій з державного бюджету на їх утримання».
Такої ж думки і депутат обласної ради, головний лікар обласної клінічної лікарні Володимир Горох. На його переконання, Мінсоцполітики має розглянути таку пропозицію, оскільки це проблема не стільки медична, а соціальна. «Ми віднайдемо приміщення, готові співфінансувати заклад, але повністю його утримувати область не зможе. Так само, як і не зможуть ці хворі бути переведені до інтернатних закладів, оскільки мають бути ізольовані від контактів з іншими людьми», - наголосив Володимир Горох.
Психіатр Володимир Кульбачний каже, що НСЗУ повинна переглянути свої вимоги щодо лікування та утримання в стаціонарах психічнохворих. Бо їм нікуди йти, немає що їсти, вони не зможуть існувати у суспільстві. Також гостро постане питання щодо тих, хто за рішенням суду має бути на примусовому лікуванні, і дітей.
Присутні довго обговорювали усі можливі варіанти і вирішили підготувати звернення до вищого керівництва країни.
Тетяна Головко пообіцяла найближчим часом донести інформацію до керівництва НЗСУ, Міністерств соціального захисту та охорони здоров’я, аби запропонувати варіанти вирішення питання утримання цієї категорії хворих і ще раз донести усю небезпечність закриття психіатричних лікарень як для пацієнтів, так і для їх рідних та соціуму.