Місто моє в зорі світанковій
Тихий струмочок води...
Місто моє – цвіт смарагдовий,
Який оселився тут назавжди.
Місто моє, сплетене з ранків,
Туманів і теплих ночей.
Буднів простих, святкових серпанків,
Із добрих буринців – щирих людей.
Запах бузковий й березові віти,
І вишні, і груші в духмяних садах,
І всюди розкішні ніжнії квіти
Купаються в теплих дощах.
Поважні, мов люди, шепочуться клени…
Над ними прозора безмежная синь,
І місто моє, як діброва, – зелене,
Красива, мов дівчина, юна Буринь…
ІВАН ЖИТНИК.
24.03.2021 р., 16.00 год.
На світлині: центр міста Буринь у серпні 2017 року.
Фото автора.