Там де гідність,
там і рівність?..
Але щось
воно не так…
Повилазила
враз підлість…
Хтось вже став
її мастак…
… Краплі падали
безшумно…
Кров стікала
рівчачком…
А навколо
дуже сумно…
Мить закрилась
ковпачком…
Помирали
хлопці дужі
за Свободу і Життя…
Відлітали їхні
душі
в інший світ –
не в забуття…
…Мама плакала
безсило…
Сльози падали
в труну…
І теплили лице
сина,
що пройшов Майдан,
війну…
…Потім нечисть
Всюди лізла
до корита,
мов свиня…
І до влади
все ж пролізла…
І навіщо їй
війна?
Збагатилася,
нажерлась…
А народ ще
більш збіднів…
А у пам’яті –
лиш жертви:
їхніх дочок
і синів…
Це вони –
Герої славні
Україну зберегли…
Принесли в країну
Гідність –
пам’ятаймо
про це ми…
ІВАН ЖИТНИК.