У світі всі вивчають мову –
рідненьку, милую свою…
А нам підсовують вже знову
не рідну мову, а чужу…
Не проти я, щоб мову іншу
в своїй країні кожен знав.
Але й моя за них не гірша…
Моя, яку в дитинстві ще пізнав…
У ній прекрасне слово: ненька –
це ж рідна мама для дитя…
Для нас Вкраїна всіх – рідненька.
І наша мова – на все життя.
Хай іншу мову – інший знає.
Та не чіпає хай мою…
Хто рідну мову забуває,
він забуває матінку свою…
Вже вкотре треба всім вставати,
щоб солов’їну вберегти.
Не смієм ми її здавати,
без неї будем вже не ми…
Іван Житник.
17.07.2020 р., 9 год. 00 хв.