Народ, який себе не захищає, –
то є покірний, смирний і тихий…
І добре, що танцює і співає,
але не може бути він слабкий.
Чому Вкраїна зубожіла?
Чому вже бджоли не гудуть?
Убогість майже всіх накрила...
На панщину холопи знову йдуть…
Вже менше й менше всюди люду.
Всі за кордон – за копійки…
Коли ж розправим свої груди?
Ми – українці? Чи вже й – не ми...
Надія є – зовсім слабенька.
Та всюди лиш – слова… слова…
Вкраїна наша – славна ненька…
нелегко так от вижива…
Іван Житник.
17.05.2020 р., 17 год. 00 хв.