Весна цвіте, весна – пахуча…
Та не спокійно на душі…
Природа юна і квітуча,
але не пишуться вірші…
І сумно так – і сумно нині…
Та й чи затьохка соловей?
А, може, й він на карантині?
А чи сховався від людей…
Та все в житті колись минає…
І карантин мине колись…
І соловейко заспіває,
злетить тихесенько увись.
Давай помолімося, друже…
Калина пахне за вікном…
І хочеться чомусь так дуже –
весну-красну з її теплом…
Іван Житник.
30.03.2020 р., 13 год. 00 хв.
Світлина Марії Безбородової (с.Успенка, Буринський район).