Єдине знаю чітко й ясно,
як доля б не складалася моя,
життя – складне… Воно й прекрасне!
В ньому частиночка – це я…
В житті нікого не боявся…
давав відразу відкоша.
Писав, творив… як міг старався,
вірша складав я до вірша.
Новели, повісті й новини
все довелось писать мені.
І про кохання, й про калину
складав ночами я пісні.
Я каятись не хочу і не стану…
Не маю каятись в чомусь.
Творить, писать не перестану –
за це я Богу помолюсь…
Іван Житник.
16.03.2020 р., 15 год. 00 хв.
Світлина автора.