Весною ми з тобою стрілись,
і вечір плив такий терпкий…
А ми літали десь у мріях –
і поцілунок перший та п’янкий.
Котився вечір вже за обрій…
Дрімала тихо рогоза.
Я був збентежений і гордий,
а навкруги – краса, краса…
Вуста бентежно доторкнулись…
І здивувався місяць-ріг…
А зорі-крапельки всміхнулись –
кохання я в житті зберіг…
Іван Житник.
10.03.2020 р., 10 год. 15 хв.