Життя не взмозі повертатись…
Нап’юсь з криниці я води.
На краще треба сподіватись
cьогодні, завтра і завжди.
А як воно мине – не знаю…
Я рідко в дзеркало дивлюсь.
Усе в житті колись минає,
І часто Богу я молюсь…
З життям ніколи я не граюсь.
Та й не з цукерок це драже…
Звичайно, я, як грішник каюсь…
Все інше – не важливе вже…
Життя не може повертатись…
Нап’юсь з криниці я води.
На краще треба сподіватись
cьогодні, завтра і завжди.
Іван Житник.
24.02.2020 р., 10 год. 00 хв.
Світлина автора.
Фото 24 лютого 2020 року.