Я до вуст твоїх знову приторкнуся…
І відчую запах п’янкий чебрецю…
За щасливу долю знову помолюся.
Я тебе кохаю, я тебе люблю.
Восени листочки золотом заграють.
Золотисті хвильки упадуть в траву…
Непомітно й тихо роки відлітають…
Але я тебе, як в юності, ніжно так люблю.
І хмаринка в небі в синяву пірнає.
Я її у мріях навіть не ловлю…
Вальс життя нас знову, знову закружляє,
Я ж тебе, як в юності, ніжно так люблю.
Іван Житник.
26.10.2019 р., 15 год. 30 хв.