Осінь барвами фарбує
по деревах і кущах…
Жовтень сміло вже крокує.
Голубить небесний шлях…
Птахи якось попринишкли.
Дуб старезний спохмурнів.
На траві з’явились брижки...
Сонний вітер спать побрів…
Осінь пахне вже дощами.
І німіє жовта тиша.
Сонний вітер між дубами
Якось тихо-тихо дише.
Землю ніжно огортає
осінь щира, молода…
Квітка сонечку співає,
під дощем ще не була.
Дома їй уже не спиться…
…Осінь ніжна, мов дівча,
вийшла в парк причепуриться:
все навколо уквітча…
Парк дріма у златім листі,
Голубіють небеса…
Осінь тиха й золотиста…
І дівоча в ній – краса…
Іван Житник.
На світлині: 2 жовтня 2019 року.
Світлина автора.