Не ховайте очі, «друзі милі»,
не потрібні ви мені…
Що колись уже згубили,
те не знайдете в пітьмі.
Не потрібні ви … не треба…
Не шукайте вже шляхів…
Ви для мене – не потреба,
і не хочу тратить слів.
Пізнаються друзі… в горі…
Бо, на жаль, таке життя…
А хто зрадив, той поволі
йде від мене в забуття…
Лишились друзі, що зі мною.
Беру від них тепло з долонь…
За ними я, мов за стіною…
І з ними – в воду, і вогонь…
Іван Житник.
09.09.2019 р. 9 год.00 хв.