Горіла на небі зірниця…
І падали іскри з небес…
Зіщулилась юна вовчиця.
Здіймався над хмарами хрест…
Зіщулилось й серце стомившись,
І стука, мов краплі, у такт...
А зорі сміялись умившись –
На небі для них усе так…
А сонце добігло до краю.
Завмерла і спека у мить…
А птахи вертались до гаю,
А гай монотонно шумить.
На небі палала зірниця…
І падали іскри з небес…
І плакала тихо вовчиця,
І сумно дивилась на хрест.
…А в серці хвилина мовчання…
Душа вже не спить уночі.
…А вранці настане світання,
І в небі погаснуть свічі.
Там очі чиїсь просипались…
Й шуміла бездонна гроза.
Зірниця в безодні купалась.
Й котилась по небу сльоза…
На небі палала зірниця…
І падали іскри з небес…
І плакала тихо вовчиця,
І сумно дивилась на хрест…
Іван Житник.
25.08.2019 р. 10 год. 00 хв.