Вже осінню пахне,
вже листя жовтіє...
І птахи готують
своїх пташенят
летіти за обрій,
летіти до літа,
де теплий пісок
для малих лапенят.
А я залишаюсь
кидатися листям…
А ввечері – чай
і цікавий роман…
І пахощі скошених
трав на обійсті,
і теплий,
тягучий
ранковий туман.
І кетяг калини
у мами удома,..
І айстри, жоржини
буяють в садах.
…Я бабине літо
чекатиму вдома,
і осінь чекатиму
поки в думках...
Наталія Кузнєцова-Віноградова.