З А Д З Е Р К А Л Л Я

Продовження роману ІВАНА ЖИТНИКА «З А Д З Е Р К А Л Л Я».

Попередні публікації у розділі ЛІТЕРАТУРА за 18, 19, 26, 28 листопада, 03, 06, 16, 21 грудня 2018 року, 01, 11, 22, 26 січня, 19 лютого, 03, 13 березня, 05, 30 квітня, 20 травня, 17, 28 червня, 9, 24, 30 липня, 06 серпня 2019 року.

                           З А Д З Е Р К А Л Л Я

                                     Роман

                                  ЧАСТИНА П’ЯТА 

                                     АРСЕН

-Що за дзеркалом, панове?

-Задзеркалля…

Автор.

52.

Арсеній Петрович Пасічний, він же - Арсен, останнім часом був задоволений - все в нього ладилося - і в бізнесі, і в цілому в житті. Одне тільки не те що хвилювало, а вірніше - не давало спокою. Після того, як він побачив відео випускного вечора Володьки в інституті, йому в око впала одногрупниця сина - Оксана Красюк.

Ну й що, що молодша за нього, Арсенія, більше ніж на двадцять років, і в доньки годиться! Інколи він проводив свої вечори й ночі зі значно молодшими дівчатками за неї.

Та тут - щось інше. Вона, Оксана, викликала в нього якусь юнацьку трепетність. От що тут головне. І це ніколи не померкне. І в першу чергу викликала те, що звуть чистим, - з першого погляду, - коханням. І ця несподівана віртуальна зустріч, різкий стрімкий погляд, який відразу пронизав його серце, - ніколи (він так гадає), не померкнуть.

Він вірив (та й був переконаний), що їхня дійсна здибанка тепер уже не за горами. Арсеній Петрович навіть спробував уявити першу зустріч.

Він: От і я.

Оксана: Чому вас так довго не було?

Він: Тепер я завжди буду тільки з тобою.

Оксана: А з дружиною?

Він: Ми з нею вже давно розлучені. Вона живе в США.

Оксана: А чому Володимир не з нею?

Він: Володька, знаєш, дорослий. Свій життєвий шлях він обирає сам…

Оксана: Та, дорослий вже…Давно вже дорослий…

Він: Ти про що?

Оксана: В нього запитайте…

Він: Звичайно, запитаю.

Оксана: То ми дійсно будемо разом?

Він: Завжди разом.

Оксана: Це дуже добре, що ми тепер разом! Я так давно чекала на цю зустріч. Відтоді, коли вперше побачила вас у Буйноцвіті. Пам’ятаєте?

Він: На жаль, ні.

Оксана: Ви зустрічалися зі Збаруком і на простого агронома не звернули уваги. А де вперше мене побачили?

Він: На відео у Володьки…На випускному в інституті…

Оксана: А після випускного? Ну, добре…Зараз не про це…На цю зустріч з вами я, здається, чекала все своє життя…

Він: Мені також здається, що я стільки ж ішов до тебе.

Оксана: Тепер вам нікуди спішити?

Він: Не вам, а …тобі…Наші життєві стежини, надіюся, тепер з’єднаються. І доки світитиме сонце і зеленітиме трава, синітиме небо і хлюпотітиметься вода - нас ніхто не розлучить.

Оксана: Але час так швидко плине! І нам тепер потрібно багато чого встигнути.

Він: Ти натякаєш на мої роки? Оксана: Ні, це не так. Я вірю в наше щастя…

…Пасічний хитнув голово, повертаючись до реальності.

«Ну, й мрійник!» - подумав, поволі заспокоюючись від своїх буйних та запальних фантазій. - Їду до Збарука, і врешті-решт познайомитися з цією красунею. Та й справи про входження « Колосу» до « Марса» треба вже завершити сьогодні…», - подумав Пасічний і зупинив свій «Мерседес» поруч «Орлеану». - Треба на хвилину забігти…Тим паче, Майстер, напевне, зачекався…»

53.

Він її давненько вже не бачив. Вона була ще красивішою, ніж тоді, коли відбулася їхня попередня зустріч. Та й не зустріч то була, а якась не зрозуміла перепалка, яка ледве не переросла в «дику війну» між ними.

Всі ці дні Збарук думав, як же налагодити стосунки з Оксаною? Він розумів, що в цих, так званих ринкових відносинах, йому все важче й важче керувати агрофірмою.

Вірніше, не керувати, а так би мовити, тримати ніс по вітрові. Змінювалися не тільки методи управління, а й економічні важелі, тим паче відносини поміж суб’єктами господарювання. Все більше й більше з’являлося молодих і нахабних бізнесменів, які не сильно дотримувалися нинішніх законів, а безпосередньо йшли на захоплення чужих підприємств. І зупинити їх ніхто не був у силі. А той, хто був, навпаки, сприяв у таких захопленнях, бо мав свою вигоду.

Методи були різні, включаючи і їм підпорядковані суди, і групи молодиків, які силовими діями просто-напросто викидали господарів із їх же крісел. Та результат один - врешті-решт захоплене підприємство змінювало як власника, так і форму господарювання.

Петро Петрович розумів це. У сусідніх селах через рейдерство (ох і словечко придумали!) вже не тільки господарі змінилися, а й самі господарства по кілька разів були продані та перепродані.

До нього зачастив Пасічний Арсеній Петрович, інколи - його син Володимир Арсенійович. Правда, останнім часом, після побиття того племінником Борисом, він дещо охолов. А, можливо, зайнявся іншим бізнесом. Його, Петра Петровича, це не цікавило, бо в самого стільки проблем, що встигай тільки вирішувати. Практично всі сільгосппідприємства в районі вже перейшли під опікунство Пасічного - старшого, тобто в асоціацію «Марс плюс». Рано, а чи пізніше, така ж доля чекала й на «Колос LTD». І якщо це вже майже невідворотне, то й вирішив він, Петро Петрович передати керування агрофірмою в руки Оксани Красюк. По - перше, вона розумна й ділова, по - друге, із сучасним мисленням та хазяйською жилкою, по-третє, (про це вже знав Збарук) вона була одногрупницею Володимира Пасічного, і щось там ще й між ними було…А тепер, як каже Оксана, він - батько майбутньої дитини. Тьху, ти - все так переплелося!

А як тепер Борис? Може, й не головне це зараз питання, хоча, хоча… Головніше, що його, Збарука Петра Петровича, визнала батьком рідна донька. І кому як не їй передати свій міцний ще спадок?! А господарство й справді, економічно сильне. Словом, і вовки будуть ситі, і вівці збережені. Саме над цим вже неодноразово й думав Збарук…

Ще й раніше Петро Петрович з подивом відзначав про себе, що Оксана не тільки покрасивішала, але й дещо посправніла начебто - якось роздалися стегна, а ще округлився …живіт. І от тепер дізнався - донька вагітна.

«Та це добре, - думав, - нічого страшного. Доки народжуватиме, я ще покерую господарством тут, у Буйноцвіті…»

Далі буде.


Notice: Undefined offset: 1 in /home/ivanzhyt/domains/ivanzhytnyk.com/public_html/libraries/quix/app/drivers/joomla/template.php on line 191

Останні новини


Notice: Undefined offset: 1 in /home/ivanzhyt/domains/ivanzhytnyk.com/public_html/libraries/quix/app/drivers/joomla/template.php on line 191

Інформація про нас

Безсумнівно, кожен з читачів хоче побачити, а головне – прочитати свіжі цікаві новини. Адже вони інформують про останні події в світі, Україні, Сумщині. Новини України збагачують читачів свіжою інформацією про все те, що відбувається в нашій державі. Свіжі новини Сумщини на БІЖ – це, в першу чергу, новини сьогоднішнього дня. А ще на БІЖ публікуються дуже свіжі новини спорту, культури, економіки, освіти, медицини і т.д., і т.п. Світові оперативні новини теж чекають на своїх читачів. Щодня оновлені новини, які стосуються нашого буття і життя, можна читати тільки на нашому порталі. Словом, тільки БІЖ несе правдиву інформацію читачам про все, що кожну годину і щоднину відбувається в світі, Україні та Сумщині. І все це, звичайно, оперативно, цікаво, своєчасно.