Ми – українці, духовно не бідні…
Нас не скорити нікому…
Ми – не залежні, тепер уже вільні…
І лад наведем у рідному домі.
Слався моя, державо Вкраїно!
Ти будеш щаслива, міцною мов криця.
Українці разом – це єдина родина.
Давній наш Київ – євростолиця.
І нас вже нікому не вдасться скорити…
Стали на захист солдати-орли.
Вічно Вкраїні в подальшому жити,
Діти й батьки її вберегли…
Славсь Україно, моя неозора!
Слався, квітуй і мирно живи…
З часом ти станеш міцна і здорова,
Станем міцними й щасливими ми!
Іван Житник.