Ось так поволі й постаріла осінь…
Зовсім ще недавньо золота – вона стає сірою…
І останні листочки, ой! як їм не хочеться – кружляють і падають, падають на землю…
,,,,,,,,,,
Не хоче падати
листочок,
У нього вдарив
морозець.
Він ще бринів, немов дзвіночок…
Хоч розумів, що це
кінець.
Кружляв листок…
спускавсь на йоту.
І завмирала срібна мить…
Кружляв він птахом
у польоті,
І той політ хотів
спинить.
Пожовклий лист блукав
бездумно…
(Природу вже не
уквітча).
Спускавсь тихесенько,
безшумно…
…Земля листочок
зустріча…
Іван Житник.
смт Терни – м.Буринь.
Святлина автора.