Без назви…

Інтернет-портал БУТТЯ і ЖИТТЯ (БіЖ) у розділі ЛІТЕРАТУРА друкував прекрасні вірші КАРІНИ КАРПІЧКО, юної поетеси, одинадцятикласниці Тернівської ЗОШ, що в Недригайліському районі.

Сьогодні пропонуємо читачам БіЖ її новелу «Без назви…».

,,,,,,,,,,

У маршрутці було сім вільних місць. Наша компанія якраз усі зайняла.

Зі мною були білявка, брюнетка, один хлопчина, трохи молодший за нас, і три жінки.

Усі їхали у своїх справах.

Ми з дівчатами слухали музику в навушниках, кожна наділена своїми думками.

Юнак з нашої компанії теж в телефоні, видно музики не любить, тому грав у якусь гру.

На одній із наступних зупинок в маршрутку зайшли двоє: хлопець і дівчина.

Хлопець як хлопець. Не скажу, що красень, але і не потвора. Чорнявий, невисокого зросту.

Він був одягнений у дешеві джинси, світер бордового кольору, ну, а взутий у кросівки, як кожен другий у його віці.

Дівчина, яка зайшла з ним, видно, його кохана.

Вона повненька, але миловидна, середнього зросту, з мінімальним макіяжем, котрий вдало підкреслював принади її обличчя.

Попри фігуру, дівчина не здавалась закомплексованою, лише спокійно-стурбованою.

Цим двом не вистачало місць, бо ми, як я вже сказала, зайняли всі сидіння. От вони й стали «стоячими» пасажирами.

Хлопець взявся за поручень укінці проходу між сидячими місцями, цебто, біля нас, а його подружка – поруч водія.

Молодим людям десь років по 23-25…

Хлопець кинув, здавалось би, короткий погляд на наші сидіння.

Ми зустрілися поглядом, і він першим відвів очі.

Та я стільки встигла прочитати з його карих кришталиків...

Він за цю мить наче промовив очима: «Навіщо я живу з цією товстухою? Так, вона багато робить для мене, але я так хочу дітей, а через її хворобу, яка не дає піти вазі геть – нічого не виходить. Он сидять гарні дівчата, здається, ще школярки, але з більшими шансами, ніж моя. Сьогодні їдемо до лікарні, це вже остання спроба, останній шанс. Я вже ні на що не надіюсь... А що, як раптом пощастить, і лікарі допоможуть нам, і я зможу стати батьком? Я її кохаю все ж таки...».

І тут він відвів свій глибокий струмок очей….

... Через рік випадково зустріла цю пару, вони гуляли в парку.

Гуляли … з коляскою.

Він ніжно обіймав свою, вже худеньку та щасливу дружину, і повторював час від часу: «Дякую за сина… Я щасливий...».

Каріна Карпічко.

смт Терни.

Світлина з доступних джерел у Інтернеті.


Notice: Undefined offset: 1 in /home/ivanzhyt/domains/ivanzhytnyk.com/public_html/libraries/quix/app/drivers/joomla/template.php on line 191

Останні новини


Notice: Undefined offset: 1 in /home/ivanzhyt/domains/ivanzhytnyk.com/public_html/libraries/quix/app/drivers/joomla/template.php on line 191

Інформація про нас

Безсумнівно, кожен з читачів хоче побачити, а головне – прочитати свіжі цікаві новини. Адже вони інформують про останні події в світі, Україні, Сумщині. Новини України збагачують читачів свіжою інформацією про все те, що відбувається в нашій державі. Свіжі новини Сумщини на БІЖ – це, в першу чергу, новини сьогоднішнього дня. А ще на БІЖ публікуються дуже свіжі новини спорту, культури, економіки, освіти, медицини і т.д., і т.п. Світові оперативні новини теж чекають на своїх читачів. Щодня оновлені новини, які стосуються нашого буття і життя, можна читати тільки на нашому порталі. Словом, тільки БІЖ несе правдиву інформацію читачам про все, що кожну годину і щоднину відбувається в світі, Україні та Сумщині. І все це, звичайно, оперативно, цікаво, своєчасно.