Про одинадцятикласницю Тернівської ЗОШ Каріну Карпічко інтернет-портал БУТТЯ і ЖИТТЯ (БіЖ) розповідав на своїх сторінках.
Сьогодні пропонуємо читачам порталу новий вірш талановитої й обдарованої Каріни…
Феномен, чи затоптана надія?
Правопис, чи тріскотнява його?
На що є схожа українська мрія,
На скарб, чи на друзки його?
Ми – нація, ми боремось завжди
І створюєм історію для себе,
Змінити її можем я і ти,
Й країна процвіте під мирним небом.
Так боляче, коли хтось каже з гнівом,
Що Україна – це не їх держава,
Що тут нема душі, а тільки тіло;
А моє серце обпікає лава...
Як чую в цей момент пташиний спів,
Так радісно стає мені одразу,
Я забуваю той нестерпний гнів,
І вірю, що все буде (не відразу)...
Минуть роки, і зрозуміє кожен,
Що створюєм державу тільки ми,
Що разом ми всі біди переможем,
І зможемо Вкраїну зберегти...
На що є схожа українська мрія,
На скарб чи на друзки його?
Феномен, чи затоптана надія?
Правопис, чи тріскотнява його?
Минуть роки, і зрозуміє кожен,
Що створюєм державу тільки ми,
Що разом ми всі біди переможем,
І зможемо Вкраїну зберегти...
Каріна Карпічко.
смт Терни.
Світлина Івана Житника.