ЖИТТЯ висить на волосинці…
Плететься срібло поруч скронь.
Та треба ще добить ординців,
Посилить треба ще вогонь.
Відправить в пекло супостатів
Із УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ…
На ній не плакала, щоб мати,
І хліб пашів, щоб на столі.
Лупцюють орків жах-удари.
«ФЛАМІНГИ» ворога вже б’ють.
І завдають повсюди «жару»…
Його до потруху зітруть.
Бо МИ – БЕЗСТРАШНІ УКРАЇНЦІ!
І УКРАЇНА в нас – ОДНА!
МИ переможемо чужинців,
І закінчиться ВІЙНА…
Ми КОЗАЦЬКОГО всі роду…
Славно будемо ще жить.
Нам немає переводу…
Вороженьків будем бить!
Будем гнати їх до rahi,
Бо прийшли до нас з мечем.
ПЕРЕМОГИ будуть наші –
Ворог змиється вогнем…
Ми нарід не одинокий.
У нас друзів – безліміт.
УРАЇНЦЯМ жити доти –
ДОКИ й житиме ввесь світ!
…Залунають в ХРАМАХ ДЗВОНИ,
Коли скінчаться БОЇ.
Усміхнуться всі ІКОНИ,
Й ЗАСПІВАЮТЬ СОЛОВ’Ї…
ІВАН ЖИТНИК.
17.08.2026 р.
