У кожної людини, безсумнівно, є маленька батьківщина. Тут народився, тут виріс…
Хтось пішов у світ широкий, а хтось все своє життя живе тут – звідки родинні корені.
Моя маленька батьківшина – це село міського типу, що в Недригайліському районі Сумської області.
Терни мої, Терни мої…
Іду стежками тернівськими,
ген міря даль вітрець баский…
Ти славний долями людськими,
мій краю рідний тернівський.
Звучать пісні тут величаві,
бо в душах помисли ясні…
Вдихаю я природи чари
з дитинства рідної мені.
Куди б не йшов я поміж люди,
які б не кликали краї,
найближчі в серці моїм будуть –
Терни мої, Терни мої…
Любов тут перша моя сяє
у теплих променях краси.
Дзвенить гаями даль русява,
пташині ллються голоси.
Тобі, мій рідний край, я хочу
бажати радість – не печаль…
Хай річка Терн пісні хлюпоче
про добру долю тернівчан…
Крізь терни їм зоріло щастя,
його не звіяв дим біди,
й нікому кинуть вже не вдасться
колючі терни на Терни.
Нема, як ти, рідніше краю,
планету хоч переверни…
Хай нас додому повертають
слова ці щирі про Терни…
Іван Житник.
Фото автора.