Був я ще маленьким – сонечко в вікні.
Вишиванку НЕНЬКА вишила мені.
І сказала ніжно: «Пам’ятай завжди:
Україну рідну, синку, бережи».
УКРАЇНО, УКРАЇНО – рідна і свята.
Мати і дитина – істина проста.
Рід іде від батька й матері – до сина.
Всіх нас пригортає НЕНЬКА УКРАЇНА.
РІДНА Україна нині у біді…
Захища родина її на війні.
Батько разом з сином її боронять
з мододим, сміливим – її захистять…
Донька теж смілива нище ворогів…
Неземно вродлива йде відважно в бій…
…Я вже не маленький – сивина у ряд.
І немає неньки кілька літ підряд.
Вишиванку ж мами свято я ношу,
РІДНУ УКРАЇНУ нашу бережу.
Був я ще маленьким – сонечко в вікні.
Вишиванку НЕНЬКА вишила мені.
І сказала ніжно: «Пам’ятай завжди:
УКРАЇНУ РІДНУ, синку, бережи»…
PS: Вишиванку нашу всі ми бережем…
З УКРАЇНИ РІДНОЇ рашу проженем!
ІВАН ЖИТНИК.
19.05.2026 р.
