Розплели каштани коси…
Сяє сонце вдалині…
А на небі синя просинь –
світла просинь навесні.
Травень плеще у долоні…
Світле небо поміж хмар.
Я стою немов в полоні
Весняних казкових чар…
Чепурять каштани роси…
Ясне сонце вдалині…
Ніжна просинь, чиста просинь –
світла просинь навесні…
Зацвіли каштани сміло
парашутами увись...
Все навколо зеленіло...
Ранок тихо примостивсь...
А на серці неспокійно,
бо ідуть, ідуть бої…
Проте завтра-післязавтра
заспівають солов’ї.
ПЕРЕМОГА Й МИР уже десь рядом,
але ворог не дріма...
КАБом лупить, лупить «градом»…
І триває ще війна…
Розплели каштани коси…
Сяє сонце вдалині…
А на небі вічна просинь –
світла просинь навесні…
ІВАН ЖИТНИК.
09.05.2026 р.
