Весною ми з тобою стрілись,
і вечір плив такий терпкий…
А ми літали десь у мріях –
і поцілунок перший і п’янкий.
Котився вечір вже за обрій…
Дрімала тихо рогоза.
Я був збентежений і гордий,
а навкруги – краса, краса…
Вуста бентежно доторкнулись…
І прижмурився місяць-ріг…
А зорі-крапельки всміхнулись –
КОХАННЯ я в житті зберіг…
Весною стрілись ми з тобою,
десятиліття вже пройшли…
Літа течуть немов рікою…
Поважні роки вже прийшли…
…Весною ми з тобою стрілись,
і вечір плив такий терпкий…
А ми літали десь у мріях –
і поцілунок перший і п’янкий…
ІВАН ЖИТНИК.
15.03.2026 р.
