Мені навіщо чужа мова?
Коли у мене веселкова…
Коли моя така красива,
Неначе дівчина вродлива…
Неначе сонце золотисте,
Неначе небо – чисте, чисте.
Мені навіщо чужа мова?
Моя найкраща – гонорова!
Дошкульна часом і весела,
І з гуморком в містах і селах…
Вкраїнська мова – калинова,
Чарівна, мила й суперова!
А що вона – є солов’їна,
Вже знають всі – в усіх країнах.
І про «москву» усі вже знають,
Туди його всі й посилають…
Вкраїнська мова – це перлина!
А ми – ВКРАЇНЦІ! Ми – РОДИНА!
Тож рідну мову треба знати,
І берегти, і шанувати…
ІВАН ЖИТНИК.
05.02.2026 р.
