Обнялася осінь з літом,
і сказала: «Вибачай…
Тепер буду я радіти.
але ти теж не скучай…»
Літо з смутком подивилось,
Потім тихо прорекло:
«Скільки б ти не чепурилась –
не отримаєш тепло….
Хоч спочатку ще зумієш
його трішки зберегти,
але згодом зрозумієш
що старієш також ти…
Ну, а потім зима скаже
«до побачення» тобі…
І дорога твоя ляже
теж у сумі і журбі…»
ІВАН ЖИТНИК.
1.09.2025 р. 16 год. 00 хв.
