У сні моїм –
казкові коні…
Сріблить в сніжинках
світла даль…
Лежить у тебе
на долонях
моя печаль,
моя печаль…
Розлука наша
на підході –
сьогодні в бій,
в останній бій.
Дрімають ще
сонливі коні…
Цілую я твої
долоні.
І п’ю із них
життя напій…
І доля з кулею
не стрілась…
Я не упав
у чорний вир…
Летіли коні,
сонні коні…
І я летів на них –
ЖИВИЙ…
ІВАН ЖИТНИК.
14.02.2025 р. 13 год. 00 хв.
БУРИНЬ – ТЕРНИ.