Сніжок на землю таки впав…
Давно його вже не було…
Далеко десь від нас літав…
Аж раптом в нас теж підмело.
Зимовий третій місяць лютий…
Заключний він уже в зими.
Сніжку зраділи усі люди,
Радієм разом з ними й ми.
А сніг повільно так лягає,
Навколо сніжнії круги…
…І знов «шахед» сніжок зриває,
І шкодить все він навкруги….
Та вірим, що війна вже стихне…
І ми зрадіємо цьому…
І гуркіт в небі вже затихне,
Війну зупине ЗСУ.
А ніжний сніг нехай кружляє,
Нехай він землю побілить…
Хай чорний крук вже не літає…
А українцям – ЖИТИ Й ЖИТЬ!
ІВАН ЖИТНИК.
04. 02. 2025 р. 9 год. 00 хв.
м. БУРИНЬ.