Падав дощ тихенько й плавно…
Кров стікала по траві…
Помирали хлопці славні
друзі - соколи мої…
Не горюйте, мам, не треба…
І не крає серце хай…
Я вернусь колись із неба…
Повернусь у рідний край…
Мамо… мамо… відлітаю
я в далекії краї…
Я не знаю, ще не знаю
янголочки де мої…
Мамо, мамо, Ви не плачте…
Не журіться по мені…
Тут зі мною поруч – браття
в небесах, а не в труні…
…Я піднявся вже на небо
(з янголям не розминувсь)…
Ви не плачте, мам, не треба…
Я додому ще вернусь…
Я дощем прийду бажаним,
тихо сяду у саду…
Буду я синком чеканим –
все одно до Вас прийду…
ІВАН ЖИТНИК.
21.10.2024 р. 16 год. 00 хв.
м. БУРИНЬ.
