Кульгав старенький вже дідусь: «Мо’, доберусь… Мо’, доберусь…»
Ледь пересувалася бабуся: «Устигну я… я доберуся…»
З малятком мама на руках: «Тут недалеко… здолаю шлях…»
…Хлопчинка біг до укриття – і ... не добіг: прощай життя…
Ридає ненька біля нього: «За що убили мого малого?
Нікому зла він не зробив… За що ж рашист його убив?
Чому рашисти ви прийшли? Навіщо смерть нам принесли…
Але вернеться бумеранг… І страшно стане тоді вам…»
Тепер ридають у рассєї: «А нас за что? Как ви посмєлі…»
І не доходить й досі їм – «воздасться всім… воздасться всім…»
За біди ті, що натворили – за українців, яких убили…
А вас за що? А вас за що? – нехай вам скаже ваш пу…ло.
…Хлопчинка біг до укриття – і ... не добіг: прощай життя…
ІВАН ЖИТНИК.
13.09.2024 р. 11 год.00 хв.
м.БУРИНЬ – смт ТЕРНИ.