Ми живем не так як хочем,
І нас чекають манівці…
З дитинства долю ми пророчим,
Ідем і падаєм в рівці…
Ідем і гулі набиваєм…
І мовчки дивимось вперед.
Хоча ніколи ми не знаєм
Чекає що нас наперед.
Але не треба забувати
ЖИТТЯ – це цінність від небес.
І треба завжди пам’ятати
Чому Ісус Христос воскрес.
Ми може теж колись воскресним,
А нині треба усім жить…
Життя не можна перекреслить…
Таким як є – його цінить…
Таким цінить, яким буває…
Його нам іншим не дано.
Душа хай смуток відкидає…
Бо жити треба все одно.
…Промінчик сонця приласкає.
І принесе умить тепло.
Він УКРАЇНУ уквітчає –
Раніше так у нас було.
І вороженьки кануть в лету…
І усміхнеться враз дитя.
Вже в УКРАЇНИ – крок до злету,
І буде йти вперед життя…
ІВАН ЖИТНИК.
6.08.2024 р. 13 год. 30 хв.
м. БУРИНЬ.