Запах бузковий й березові віти,
і вишні, і груші в духмяних садах...
І всюди розкішні ніжнії квіти
купаються в літніх дяківських дощах.
І Сейм невдалік хлюпоче щоденно,
виблискують хвилі під небом ясним...
І дні пролітають в турботах буденних,
і сонце тут сходить ріжком золотим...
Тут ворог промчав своєю ордою...
Запах війни докотився сюди.
Стрітилися люди з важкою бідою.
Від горя чорніли навіть сади.
Ворог приніс горе з собою,
хотів спопелити дяківську красу...
Капали сльози разом з бідою,
і солонили вранці росу...
Дяківці всі вірять, що переможем!
І свято зустрінуть на вільній землі...
І згине орда – рашистська ворожа...
Будуть і мир, і хліб на столі.
ІВАН ЖИТНИК.