Доброго дня, шановне товариство! Ми раді вітати вас у стінах цієї затишної зали на спільному святі.
З цих слів прекрасної ведучої Тетяни Машир, бібліотекаря Буринської центральної публічної бібліотеки, розпочалися урочистості з нагоди 20-річного ювілею літературно-мистецького центру «Світлиця», який діє при Буринській бібліотеці.
Про це розповідав інтернет-портал БУТТЯ і ЖИТТЯ (БіЖ) у розділі КУЛЬТУРА.
20 років…
Це багато чи мало? З погляду вічності – мить, з філософського погляду – ціле життя. Саме таке довге, насичене і творче життя прожив, заснований у 1999 році при районній централізованій бібліотечній системі за участі дитячої школи мистецтв та за сприяння відділів культури та молоді і спорту райдержадміністрації, а також районної газети «Рідний край» літературно-мистецький клуб «Світлиця», який кожного разу зігріває серця усіх живим теплом позитивних емоцій, нових вражень, душевністю неординарних зустрічей. І сьогодні ця зустріч надзвичайно хвилююча, адже ювілейна.
Тож, давайте повернемось до історичних витоків. У грудні далекого 1999 року, вперше зібрались за одним столом, як мовиться, люди за інтересами. Створили свій клуб і вирушив у плавання поетично-мистецький корабель під назвою «Світлиця», якому долею було призначено велике творче плавання.
Літературно-мистецький центр має значні досягнення. Видано 2 альманахи «Елегія» та «Елегія-2», до 70-річчя Перемоги літературно-історичний альманах «Ромен», окремі видання авторів.
Не можна не згадати і персональні виставки, які відбувалися на базі «Світлиці»: Володимира Мишакова, родини Бізюк, фотовиставки Віктора Шитова, Олександра Капітоненка, Віктора Москаленка. Фотовиставка молодих фотоаматорів «Етюди світлом», виставка художника-графіка Миколи Бондаренка, художню виставку Ігоря Лук`янцева «І зупинилась мить на полотні». І, насправді, досягнень ще безліч…
А чого тільки варті наші учасники-корифеї «Світлиці», кожен з яких уклав у неї власну душу. Це Лариса і Олександр Браташі, Іван Житник, Віктор Осадчий, Микола Бондаренко, Анатолій Заступ, Григорій Фастівець, Олександр Капітоненко, а також – Лідія Кархова, Анатолій Луговський, Людмила Коробкова, Галина Бондаренко, Людмила Дехніч, Микола Ліщенко, В`ячеслав Горох та багато інших.
«Світлиця» пишається і своєю молоддю: Наталією Редько, Оксаною Сергієнко, Аллою Охріменко, Ігорем Лук`янцевим, Ольгою Марченко, Валерієм Барановим, Юрієм Прокопенком, Миколою Хрокалом, Сергієм Дудкою, вихованцями дитячої школи мистецтв та іншими.
Людина, яке не з чуток знає, як це створити клуб, який з часом став серйозним літературно-мистецьким осередком – це Валентина Охріменко. Вона першою й привітала присутніх із ювілеєм.
Є таке прислів’я: «Найбільша розкіш – це людське спілкування». А спілкування у «Світлиці» – це чудова можливість поділитися своїми знаннями і враженнями, відпочити душею, знайти розраду від повсякденних одноманітних справ, турбот.
Уміння співпереживати, взаємоповага, любов до книги, різноманітні інтереси – ось що об’єднує членів літературно-мистецького центру, допомагає з оптимізмом дивитися у майбутнє, знаходити моральну підтримку серед товариства.
А початок гарному дійству поклали Лідія Лишенко та Ніна Бикова, учасниці ансамблю народної пісні «Воскресенські посиденьки». Ці прекрасні жіночки, до того ж, колежанки, виконали пісню «Сусідоньки».
Було згадано, хто ж дав назву літературно-мистецькому центру – це Іван Житник, журналіст, письменник, поет, блогер, член Національної спілки журналістів України, який залишив в гостьовій книзі запис: «Світлиця» завжди була, є і буде світлицею в душах не тільки талановитих, а й всіх буринчан. Бо «Світлиця» йде від слова «світло». Тож нехай завжди будуть наші душі світлими, а серця щедрими і доброзичливими…».
У своєму виступі Іван Житник переважно зупинився на підготовці та виданні двох альманахів – «Елегія» та «Елегія-2».
У різні роки до своїх заходів «світличани» залучали відомих особистостей. Серед них були: український прозаїк, поет, композитор,журналіст Іван Головченко, оперна співачка та професор Донецької музичної академії Раїса Колесник, директор Будинку-музею української архітектури та побуту в Оренбурзі, наша землячка Тамара Чащина, нащадок славного роду цукрозаводчиків та меценатів Терещенків, громадянин Франції Мішель Терещенко. Ще, відомий у світі автор декількох проектів США по міжнародному розвитку, нащадок відомих російських родів Муравйових-Апостолів та Терещенків – Ніколас Муравйов-Апостол; відома поетеса Людмила Ромеен, Сумська фото-художниця, володарка багатьох українських і міжнародних нагород і друг нашої бібліотеки Олена Алмазова; заслужений художник Росії, наш земляк Володимир Решедько, представники літературних студій Сум, Ромнів, Конотопа. А ще ж були і напрочуд змістовні й цікаві виїзні зустрічі «світличан» до Путивля, Білопільщини, Конотопу, Сум.
До заходу долучився ще один прекрасний колектив. Це народний аматорський фольклорний колектив «Співаночка» районного будинку культури (керівник Катерина Ігнатенко). Вони виконали на слова Івана Житника «Пісня про кумів».
Як показали багаторічні спостереження за учасниками «Світлиці», виявляється, що кожному – людям з різними професіями і кардинальними поглядами, зовсім не чужі лірика, гумор і навіть романтика.
З під їх творчого пера виходять чудові витвори – щирі, чесні, відкриті й сердечні. Співочі душі живуть і пускають у світ вірші,мережачи їх чорнобривими і трояндовими рядочками чутливих до людських бід, міркувань, незчерствілих і таких буденно теплих. Окрилене слово прокладає свою стежку до сердець любителів віршів.
Саме Лариса Браташ знову зачарувала своєю поезією. І, до речі, вона відкрила свій безмежний талант широкому загалу ще на першому зібранні «Світлиці».
Мистецтво... Воно покликане хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. . І як результат – обдаровані люди, які чують і бачать, як шепоче дощ, співає квітка, сміється небо, тому й можуть говорити про прекрасне не буденно, а за допомогою слова або пензля.
Мистецькі особистості надіслав присутнім і гурт «Благовіст» у складі Миколи Хрокала та Сергія Гарбуза з піснею на слова Олега Майовського «Я тобі розкажу таємницю»
У дружній атмосфері доброзичливості, підтримки і взаєморозуміння за ці 2 десятиліття народилися багато нових творчих шедеврів. Спочатку вірші, потім проза, пісні й музика, саме тут виточувалися майстерність пензля і слова. І поступово засідання клубу перетворились в літературно-мистецькі зустрічі, на які кожен із спілчан центру йде з радістю, хорошим настроєм і новинками.
А коли чуєш поезію молодої, але вже відомої в Україні поетеси Алли Охріменко, добрий настрій ще більше посилюється.
Як говорить видатна українка Ліна Костенко: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Із цими словами важко не погодитись, адже поети незвичайні люди: талановиті, з багатобарвним сприйняттям світу, з очима, відкритими для всього прекрасного, а поезія – це стан їхньої душі. Кожен вірш – це сповідь поета, якийсь незабутній епізод життя, який торкається глибинних струн кожної людської душі.
Чудові власні вірші прочитала відома на Буринщині поетеса Наталія Редько.
Усі «світличани» – це велика дружня сім’я. І , як і 20 років тому, зібрались разом талановитим товариством, що зберігає свій надійний стрижень корифеїв. У кожного неймовірно завзятий вогник в очах, як і, зазвичай, не стихне невичерпний струмок творчості Її Величностей літератури і мистецтва, був обрамлений ще й привітаннями солістки районного будинку культури Лариси Устинової з піснею на слова Лариси Браташ, музика Сергія Фролова «Не один».
Майже на цю тематику прочитала один із своїх віршів – вірш про сина – талановита й неординарна поетеса Антоніна Третьяк.
Слово було надано й Галині Бондаренко, яка пригадала перші засідання клубу, та прочитала власні вірші.
Ряди членів «Світлиці» постійно поповнюються, і вона відкрита для нових творчих особистостей, що дуже радує.
Творчі вітання ще раз надіслав колектив «Співаночка» з музичною композицією на слова Петра Дорошенка «Мамина печаль».
Літературно-мистецький центр «Світлиця», як ми уже знаємо, систематично й успішно функціонує, збираючи однодумців «зі стажем» та нових прихильників. Відрадно, що члени клубу можуть не тільки виявити свої здібності, інтереси та очікування, а й отримати імпульс до саморозкриття у колективі, відчувають себе активними особистостями.
Саме до таких особистостей можна віднести Валентину Колесник, яка пише чудові вірші, кожен з яких напрочуд мелодійний, сповнений голосу серця. Деякі з них вона й прочитала на зібранні.
Література і мистецтво неначе дві споріднені душі, в яких злилося все найкраще.. І все це – з психологізмом, епатажем, гумором, фантазією, містифікаціями та самобутніми сюжетами. Адже творчість – вона така. І це ще раз продемонстрував гурт «Благовіст» з піснею на слова Івана Франка «Якби ти знала, як много значить слово…»
Свої власні вірші читали та вітали присутніх і поет Юрій Штика, який нині повернувся на свою маленьку батьківщину, і Микола Ліщенко, який побіцяв незабаром презетувати в центрі свою нову збірку.
У літературно-мистецькому центрі акценти розставлені не лише на поезію чи літературу в цілому. Важливу роль відіграє і художнє мистецтво. Адже це також талант, стан душі – ніжної, тремтливої, делікатної. Художники – люди творчості, які живуть у своєму особливому світі та творять у ньому шедеври, які дивують нас, вражають неземною красою, чудовим сюжетом, хитромудрою формою, відкривають завісу внутрішнього світу самого автора.
Свою чудову картину – краєвиди Бурині – подарував художник Ігор Лук’янцев.
«Світлиця» унікальний клуб, адже є осередком культури, центром спілкування та інформації. З кожним роком літературно-мистецький центр, як то кажуть, набирає обертів і перетворюється на центр суспільного і культурного життя не лише в межах бібліотеки, але й Буринщини в цілому, сприяючи популяризації літературних та мистецьких доробків.
«Світлиця» дає крила тим, хто має талант і бажання долучитися до літературного життя рідного краю. І нині до літературно-мистецького центру входить понад 40 творців прекрасного. Усі різні за віком, але об’єднані натхненням і поривом викласти своі думки на папері або полотні.
І «світличан» привітали такі ж неординарні особистості – вокальне тріо Буринського районного будинку культури у складі Наталії Сомової, Світлани Головченко та Андрія Козиря.
Хочеться вірити, що літературно-мистецький центр «Світлиця» в майбутньому збере ще багато талановитих, світлих людей, які ще раз підтвердять, що Буриншина щедра на таланти. Головне кожному не зупиняється на досягнутому…
І віриться, що попереду ще багато творчих зустрічей. Сподіваємося, що в «Світлиці» завжди буде так тепло і затишно як і завжди, лунатимуть вірші, слова сплітатимуться в приємні розмови, творячи атмосферу добра і краси.
Хочеться побачити тут ще не одну виставку майстрів пензля, різця, об’єктиву, почули не одну талановиту пісню.
Будемо надіятися, що сподівання виправдаються.
А свої власні сподівання в привітальному слові висловила Анна Лук’янцева, берегиня бібліотеки й нинішня берегиня «Світлиці», яка на своїх тендітних плечах тримає і впевнено очолює Буринську публічну централізовану бібліотечну систему.
Привітали «світличан» з ювілеєм Світлана Вареник, начальник відділу культури управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, та члени центру «Світлиця» Людмила Дехніч і Віктор Майданевич.
На жаль, не всіх «світличан» з різних причин зміг зібрати на своє святкове ювілейне засідання літературно-мистецький центр «Світлиця».
Таке життя…
Однак про них згадували, ними пишалися. Адже всі вони внесли чималий доробок у літературно-мистецький розвиток Буринщини.
І всі вони є творчими особистостями – це частина творчого корабля міста Буринь та Буринського району під назвою «Світлиця».
Іван Житник, член Національної спілки журналістів України.
Світлина Валентини Охріменко.