У Конгрес-центрі СумДУ відбулася презентація другого видання книги, відомої за межами України і відтепер доповненої перекладом англійською мовою, художника-графіка Миколи БОНДАРЕНКА з Успенки Буринського району.
Книга видана 2019 року за фінансової підтримки обласної влади, повідомив офіційний сайт Сумської обласної державної адміністрації.
Книг про Голодомор в Україні 1932-1933 років написано і видано чимало. А все тому, що ця тема проймає до кісток, жахає і, разом з тим, не залишає у спокої дослідників, краєзнавців і письменників, які, як і вся Україна, вимагають, щоб про цей свідомий геноцид нашої нації знали в усьому світі.
Книга Миколи Бондаренка не про всю Україну, зібрані свідчення очевидців у селах одного лише Буринського району нашої області. Але кожен спогад, кожна з 89 авторських гравюр, кожен документ – показує нам трагедію, якої світ ще не знав.
«Є голод через неврожай, є через безгосподарність, але те, що було у 1932-1933 роках, інакше, як Голодомором, геноцидом проти українців назвати не можна, – зазначив автор книги. – Адже в людей просто забирали останні шматки, останні крихти їжі. Люди не розуміли, за що їх так мучили».
А й справді, чи можна говорити про голод як явище, коли в той час, як українська нація вимирала, зерно масово експортували.
«Ніхто і ніколи не скаже точно, скільки було жертв Голодомору. – Ви не знайдете цієї цифри ні в архівах, ні у підручниках. А все тому, що про це до 90-х років боялися говорити. Але у своїх щоденниках ще Олександр Довженко писав, що після врожайного 1932 року в Україні загинуло 6 мільйонів жителів, – говорив Микола Бондаренко. – А чи можна хоч якось порахувати кількість ненароджених у наслідок Голодомору дітей?»
Автор книги, збираючи факти, не їздив в експедиції, адже, за його словами, «чужому про таке не казали», він просто жив поміж селян, говорив з ними і створював спочатку свої гравюри, а згодом вирішив написати книгу спогадів очевидців про ті часи.
Перше видання книги Миколи Бондаренка вийшло друком у 2008 році, отримало суспільний резонанс в Україні та за кордоном. Тому друге видання «Україна-1933: кулінарна книга. Пам’ять людська», що також видане у ПВП «Видавничий будинок «Еллада», доповнене англомовною версією, аби читачі за кордоном теж могли переконатися, що Голодомор був штучним і по суті є геноцидом українського народу. Наразі факти політично організованого Голодомору в Україні визнано у понад 100 країнах світу. Друге видання книги передано у посольства всіх держав, що є в Україні.
За словами головного редактора «Еллади» Інни ЩЕРБИНИ, наразі цю книгу видавництвом подано на здобуття Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка у 2019 році.
Миколи БОНДАРЕНКО, автор книги «Україна - 1933: кулінарна книга. Пам’ять людська» та гравюр з «кулінарними рецептами» 1932-1933 років зустрівся з учнями Сумського міжрегіонального вищого професійного училища, щоб ще раз нагадати їм про найбільшу трагедію українського народу
За словами Миколи БОНДАРЕНКА, Голодомор 1933-1939 років – це трагедія, яка за своєю цинічністю та жорстокістю перебільшила навіть Другу світову війну. Адже у війну загинули по декілька членів сім’ї, в основному чоловіки, а під час штучно створеного Голодомору вимирали цілими сім’ями, вулицями.
Учні закладу у свою чергу розповіли відомому досліднику і художнику-графіку про свої особисті творчі напрацювання, на які їх надихнула його «Кулінарна книга». Вони також готували за рецептами з книги і дивувалися, як взагалі таке можна було їсти.
«Голодомор – це не десь далеко, це поруч, і тому про це потрібно говорити, про це потрібно пам’ятати, і кожне молоде покоління повинно знати, що і чому сталося з їхніми предками, їхнім народом», – говорила під час зустрічі з молоддю заслужений журналіст України Алла ФЕДОРИНА.
Викладачі та учні навчального закладу зізнавалися, що неможливо без хвилювань пройти повз ці картини – кожного разу ти відкриваєш для себе всю трагічність тих подій, всю ту жорстокість, з якою катували голодом український народ за його прагнення свободи і незалежності.